4. Повторюваний сполучник вжитий у реченні
Ана шлях я вийшла ранньою весною і тихий спів несмілий заспі
Українка).
Б Та іскра тиха тліла, не вгасала, і розгорілася багаттям ясним, і ос
ную темноту (Леся Українка).
в Сховаю я тоді журбу свою і пісні вільної жалем не отрую (Леся
гГрала промінням, ясним самоцвітом порання роса, і усміхалас
привітом натури краса (Леся Українка).
— Дякую, що зловив. Ох, а то в мене все життя перед очима пролетіло. Як я був маленьким, підлітком, юнаком, ех!
— Я тебе давай просто підемо звідси, добре? У нас коло готелю теж дуже гарний вид. Там і пофоткаєш.
— Хм, непогана ідея.
— Море дуже гарне: і синє, і голубе, і навіть червоне...
— Ну, червоне навряд-чи, але... У мене кльово ідея. Коло моря ж пірс, на нього можна вилізти і вийде гарне фото!
— Фотографе, благаю, не забувай про те, що ти не вмієш плавати...