4. Прикладку треба відокремити за до тире в реченні ( розділові знаки знято).
А)Час великий диригент гортає ноти на пюпітрі.
Б)Вогники сіл теплі земні зірки мерехтіли за вікном вагона.
В)Пейзаж тобто опис природи відіграє у творі важливу роль.
Г)Не цвітуть на вікнах герані сонний символ спокійних буднів.
5.Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А)Густа, медова теплота високі налила жита.
Б)Без чистоти душі та ясності серця віршів не буде.
В)Кажуть дощ завжди щастя приносить.
Г)Може, то птахи приносять на своїх крилах весну.

Объяснение:

1) Підмет може бути виражений інфінітивом, якщо цей інфінітив несе в собі якийсь абстрактний відтінок. - Процес "пізнання" мови народу - (це) розуміння його душі.

2) Не любив я кого? що? - Ловити птахів. - Додаток.

3) Час що зробив? - Настав. Час який? -Прощатися. Відповідно, це питання-маркер означення.

4) Діти що зробили? - Прийшли щедрувати - складений дієслівний присудок, а саме слово "щедрувати" - відноситься до цього складеного дієслівного присудка. Ну і діти прийшли щедрувати коли? - Увечері - обставина місця.

Соняшники – імен., п. ф. соняшник, неіст., заг., ч. р., мн., Н. в., II відм., тв. гр., підм.

Квітко - імен., п. ф. квітка, неіст., заг., ж. р., одн, Кл. в., І відм., тв. гр., не є чл. реч.

березні - імен., п. ф. березень, неіст., заг., ч. р., одн., М. в., II відм., м'як. гр., обст.

щастя - імен., п. ф. щастя, неіст., заг., с. р., одн., Р. в., IІ відм., м'як. гр., дод.

хуртеча - імен., п. ф. хуртеча, неіст., заг., ж. р., одн., Н. в., I відм., міш. гр., підм.

снігом - імен., п. ф. сніг, неіст., заг., ч. р., одн., Ор. в., II відм., тв. гр., дод.

світ - імен., п. ф. світ, неіст., заг., ч. р., одн., Зн.. в., II відм., тв. гр., дод.

Объяснение: