Ми всі, тобто люди, що живуть у третьому тисячолітті, звикли до ідеї, що життя є великою цінністю. Але так було не завжди.
Гуманізм та сприйняття людського життя як найвищої цінності є порівняно недавнім надбанням людської цивілізації.
Наприклад, в античному світі з цого високою культурою "зайвих" дітей просто вбивали. Рабів не вважали за людей і теж могли вбити, якщо, наприклад, раб був хворий або старий. Або навіть просто так, бо раб був річчю, а не людиною, і його життя належало власнику. І все це сприймалося у суспільстві як належне.
У Середні віки смерть взагалі була звичним явищем - війни, епідемії, тяжке життя простого люду, нерозвиненість медицини та низький рівень гігієни призводили до того, що у середньому люди тоді жили погано та недовго. Влада вищих класів над нижчими була майже абсолютною: представники дворянства могли вбити залежного селянина, і нічого б їм за це не було. Життя бідної та залежної людини було майже нічого не варте, і це сприймалося у суспільстві як належне.
Навіть у минулому сторіччі було кілька періодів, коли життя мільйонів людей було нічого не вартим. Таким чином, нам дуже пощастило жити в часи, коли життя будь-якої людини вважається цінністю, принаймні у більшості стран світу.
Знаки препинания только расставь. Пам'ять про них зігріває, радує, а іноді змушує плакати. Таких моментів в житті кожної людини дуже-дуже багато і для того щоб всі їхні згадати піде не один день.На все здатні зрозуміти і пережити ті почуття які мене охоплюють коли я згадую ту чи іншу ситуацію. Я б хотів навести приклад зі свого життя, але для того щоб викласти свої почуття і емоції через папір потрібно мати талант.
русский вариант( я писал на русском потом просто перевел ) Память про их согревает, радует а иногда заставляет плакать. Таких моментов в жизни каждого человека очень-очень много и для того чтоб все их вспомнить уйдет не один день.Не все понять и пережить те чувства которые меня охватывают когда я вспоминаю ту или иную ситуацию.Я бы хотел привести пример из своего но для того чтобы изложить свои чувства и эмоции через бумагу нужно обладать талантом.
Ми всі, тобто люди, що живуть у третьому тисячолітті, звикли до ідеї, що життя є великою цінністю. Але так було не завжди.
Гуманізм та сприйняття людського життя як найвищої цінності є порівняно недавнім надбанням людської цивілізації.
Наприклад, в античному світі з цого високою культурою "зайвих" дітей просто вбивали. Рабів не вважали за людей і теж могли вбити, якщо, наприклад, раб був хворий або старий. Або навіть просто так, бо раб був річчю, а не людиною, і його життя належало власнику. І все це сприймалося у суспільстві як належне.
У Середні віки смерть взагалі була звичним явищем - війни, епідемії, тяжке життя простого люду, нерозвиненість медицини та низький рівень гігієни призводили до того, що у середньому люди тоді жили погано та недовго. Влада вищих класів над нижчими була майже абсолютною: представники дворянства могли вбити залежного селянина, і нічого б їм за це не було. Життя бідної та залежної людини було майже нічого не варте, і це сприймалося у суспільстві як належне.
Навіть у минулому сторіччі було кілька періодів, коли життя мільйонів людей було нічого не вартим. Таким чином, нам дуже пощастило жити в часи, коли життя будь-якої людини вважається цінністю, принаймні у більшості стран світу.
Пам'ять про них зігріває, радує, а іноді змушує плакати. Таких моментів в житті кожної людини дуже-дуже багато і для того щоб всі їхні згадати піде не один день.На все здатні зрозуміти і пережити ті почуття які мене охоплюють коли я згадую ту чи іншу ситуацію.
Я б хотів навести приклад зі свого життя, але для того щоб викласти свої почуття і емоції через папір потрібно мати талант.
русский вариант( я писал на русском потом просто перевел )
Память про их согревает, радует а иногда заставляет плакать. Таких моментов в жизни каждого человека очень-очень много и для того чтоб все их вспомнить уйдет не один день.Не все понять и пережить те чувства которые меня охватывают когда я вспоминаю ту или иную ситуацию.Я бы хотел привести пример из своего но для того чтобы изложить свои чувства и эмоции через бумагу нужно обладать талантом.