4. у третьому абзаці засобом зв'язку першого й другого речень є. А) сполучник. Б) повтори слів. В) спільнокореневі слова. Г) займенник. 5. Правильно визначено граматичну основу в реченні. А) У дружбі немає ні боржників, ні благодійників. Б) Невеликії три літа марно полетіли... В) Один за одним стало товариство рушати. Г) Який ти, світе, теплий і широкий. Д) Над лісом загорілася, а потім затріщала, ламаючись, блискавка.
Фіалка триколірна. Ця невеличка однорічна рослина росте як звичайний бур’ян у посівах, здебільшого в озимині. Але трапляється вона також на узліссях, біля доріг, у ровах. Стебло її (заввишки 10–15 см) гіллясте, з ребристою поверхнею. Листя — дрібне, ланцетоподібне. П’ятипелюсткова квіткова чашечка забарвлена білим, жовтим та фіолетово-синім кольорами. На парових полях можна побачити так звану польову фіалку — тільки з білими та жовтими пелюстками, яка, однак, у народній медицині використовується як і триколірна, бо хімічний склад і морфологічні ознаки їх майже аналогічні.Фіалку триколірну на Україні звуть ще брат-та-сестра, братчики, зозульки, Іван-та-Марія, сирітки тощо.Як лікарська рослина у народній медицині відома вона з глибокої давнини.Для виготовлення ліків збирають всю надземну частину фіалки — стебло, листя, квіти, — яка містить глюкозид віоламін, алкалоїд віолін, сапоніни, рутин, винно-кам’яну та саліцилову кислоти, каротин, вітамін С.
Ір на тему: «Без минулого немає майбутнього»C дитинства нам говорили, що без минулого немає сьогодення, а без справжнього – не буде майбутнього. Однак, майбутнє неможливо створити тільки з сьогодення, нехай воно і вбере в себе щось з минулого. Тільки сукупність минулого і сьогодення є тією основою, на якій виростає майбутнє.Хтось скаже, що можна спробувати забути, викинути минуле і, задовольняючись сьогоденням, створити майбутнє. Звичайно, можна, проте, будь-яка спроба ігнорувати минуле рано чи пізно призведе до того, що це минуле нагадає про себе в тій чи іншій, часом несподіваній і незвичайній формі його прояви, в майбутньому, яке в момент такого нагадування вже стане справжнім. Нагадає в будь якій окремо взятій сфері, або в деякій сукупності сфер життєдіяльності людини. І яким буде це нагадування – корисним, чи ні, ніхто заздалегідь не знає.Хотілося б, звичайно, щоб сьогодення було корисним, але для цього треба або не забувати минуле, або, що правильніше в усіх відношеннях, будувати майбутнє з минулого і сьогодення! Та чи завжди ми готові будувати сучасне життя з минулого, а майбутнє – з минулого і сьогодення? Ні, далеко не завжди і далеко не кожен це зможе.Якби ми озиралися на минуле, порівнюючи його з сьогоденням, враховували і застосовували минуле, то не було б для нас багато чого з справжнього, та й, безсумнівно, в майбутньому, несподіваного. Зіткнувшись з цим, людина, що вона ігнорувала минуле в сьогоденні і не бачить великого значення минулого і сьогодення в майбутньому, починає розуміти , що це несподіване і зовсім не таке вже несподіване, а цілком закономірне і допустиме очікуване.І це ігнорування минулого і сьогодення відбувається в більшості випадків, не дивлячись на те, що людина зберігає віру в краще. Віру, реалізувати яку без урахування минулого в сьогоденні, і минулого і сьогодення в майбутньому неможливо.Так чому ж таке відбувається? Чи тільки тому, що людина не звикла попередньо докладно аналізувати, вона сильна «заднім розумом», та й багато чого залежить від морально-психологічного настрою людини. Морально-психологічного настрою, що знаходить своє втілення з до обраного людиною власного волевиявлення в його практичній, головним чином, творчій діяльності.А може бути таке відбувається тому, що не людина не звикла докладно аналізувати, сприймати все за «чисту монету». Або не виховали у неї вроджену звичку, перш ніж щось зробити, докладно все зважити, і тільки зрозумівши і усвідомивши (саме зрозумівши і усвідомивши!), приступити до дій.Приклади того, що без минулого немає майбутнього, можна знайти в історії багатьох народів і країн. В історичних та літературних творів існує досить багато прикладів того, як наші предки доводили своє життя та життя своїх співвітчизників до краю. Обернувшись назад, у минуле, вони б мали змогу уникнути багатьох, дуже великих помилок, які мали трагічні наслідки для нашого народу.
