4.Установіть відповідність (2б)
Вид підрядного речення Приклад
1 обставинне порівняльне
2 обставинне умови
3 обставинне причини
4 обставинне дії
А Коли душа посоловіє, Тоді уже не до краси.
Б Двір сплановано так, що діти від вулиці ізольовані.
В Як разом будемо стояти, наш буде верх.
Г Чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім.
Д Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче.
5. Установіть відповідність( 2 б)
Вид підрядного речення Приклад
1 означальне
2 з’ясувальне
3 обставинне мети
4 обставинне умови
А Дуже любила мати, коли травневими вечорами
витьохкували солов’ї.
Б Які б то звуки розітнулись, коли б ви дивних
струн торкнулись.
В Справжня весна починається, коли вкриваються
сади білим цвітом.
Г Щоб мову свою рідну їх діти не забули, їм літери
виводять вірменки на піску.
Д І де в світі тая сила, що в бігу його спинила.
6.Речення Там, де став явір понад плаями, знову я чую відлуння пісень: одна верба співає ночами, друга верба співає удень є складним з різними видами зв’язку, а саме: (1 б)
А із сурядним і підрядним зв’язком
Б із сурядним і безсполучниковим зв’язком
В із підрядним і безсполучниковим зв’язком
Г із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком.
7.Реченню Сніг у полі побілішав, тепер проміння не тоне в гострій млі, що насичувала повітря, не гасне у розстелених під ногами полотнах , що зараз нагадують молочні дзеркала й відображають у високості. (1 б)
А [ ],[ ],( ),[ ], ( ).
Б [ ],[ ],( ), ( ).
В [ ],( ), ( ).
Г [ ],[ ( ), ], ( ).
8. Зробити повний синтаксичний розбір поданого речення (3 б)
То сонце усміхнеться нам крізь хмари, то дощик рясно землю полива.
Але порушимо це правило й спробуємо уявити, що могло б статися з нашим народом, якби не було Запорозької Січі. Очевидно, тоді б зовсім не стало України, не стало б українського народу, як не стало на землі багатьох племен і народів, їх розтерзали вороги, розтоптала жорстока дійсність.
Наш народ існує, тому що його оборонили й відстояли мужні лицарі Запорожжя. Наперекір усім обставинам вони вибороли нам право жити на своїй землі і бути українцями.
І як буває прикро, що ми чуємо про воєнне мистецтво римських легіонерів і не маємо уявлення про ратну майстерність запорожців. Знаємо про подвиги Ганнібала і не знаємо про подвиги Самійла Кішки, Петра Сагайдачного чи Івана Сірка. Захоплюємося подвигом спартанців біля Фермопілів і не знаємо про подвиг козаків під Берестечком...
Історією треба не просто цікавитись, її треба досконало знати. Бо історія — не просто минуле народу, це його жива душа. Ось чому той, хто не знає історії, ніколи не зрозуміє свого народу.