4. Виділіть речення, у яких обставини, виражені дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом не відокремлюються (речення подані без розділових знаків)
А Їй хочеться про це сказати братам сказати не соромлячись (А.Шиян).
Б Василь стріляв короткими чергами бережучи патрони (Петро Панч).
В Сторож несучи снідання стукнув дверима (Панас Мирний).
Г З лави стогнучи підвівся Бараболя (М.Стельмах).
Д Тріпочучи крильцями підібравши лапки жайворонки намагалися втриматись на одному місці. (Є.Гуцало).
Е Женя сидів зігнувшись (Є. Гуцало).
5. У яких реченнях допущено помилки при відокремленні обставин?
А Теля стояло розставивши стрункі ноги й помукувало, повернувшись до річки (В. Шевчук).
Б Плавці мчали до берега, захлинаючись водою, пробиваючись крізь кригу (Ю. Яновський).
В Дівчина, стрепенувшись, підвела голову (О. Гончар).
Г Христя, розпрощавшись, похилила луками додому (Панас Мирний).
Д Треба не сидіти, склавши руки, а працювати (З газ.).
Е Сон, улетівши до хати, бере Харитю під своє крило (М. Коцюбинський)
6. Укажіть речення, у яких є відокремлений додаток.
А. Поклавши руки на її плечі, він дивився в саму глибину її грецьких очей (С.Скляренко).
Б. Втім, пінгвіни цілковито залежать від холодних морських течій, багатих на рибу та інший корм (Дит. енц.).
В. Оду слід би скласти тій хаті, що колись тут стояла в снігах (О.Гончар).
Г. Крім м'яти з полином, птахів рятують дубове, березове листя, хвойно-смолисті дерева (Дит. енц.).
Д. Ви на повен зріст, наче своїми грудьми хотів прикрити весь полк (В.Вакуленко).
Е. За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив (П.Мирний).
ІІІ. Завдання 7 – 8 достатнього рівня.
7. Перепишіть речення, поставте розділові знаки. Зробіть синтаксичний розбір речення (розділові знаки пропущено).
Дарина вийшла з хати але поминувши будинок попрямувала в сад (М. Старицький).
(зразок розбору на с. 168 підр.)
8. Установіть відповідність.
Установи відповідність між реченнями та їх характеристиками. Розділові знаки в реченнях опущені.
1 Троянці в човни посідавши та швидко їх поодпихавши по морю гарно поплили (І.Котляревський).
2 Відблиски багряніли на снігу поглинуті відстанню. (Б.Вакуленко).
3 Пішли музики по вулиці вигріваючи (І.Нечуй-Левицький).
4 Омиті росами квітки роз-тулюють повіки. (В.Сосюра)
А речення з відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом;
Б речення з відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковими зворотами;
В речення з невідокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом;
Г речення з невідокремленою обставиною, вираженою дієприслівником;
Д речення з невідокремленим означен¬ням,
вираженим дієприкметником.
Перше що вразило мене-це епіграф поеми, в якому автор розкриває головну ідею твору: довести до читача правду про країну зла та насильства. На самому початку автор іронічно змальовує людей, які населяли країну і розповідає про їхню працю в таких рядках: “той мурує-той руйнує”. Сюжет поеми складається з 3-х картин в яких автор по черзі описує Україну, Сибір та столицю Російської імперії Санкт-Петербург. В першій картині автор дуже вдало змальовує рідні пейзажі та схід сонця в безтурботних тонах. Але раптом як грім серед ясного неба автор придивляється та баче: як під тином лежить опухла від голоду дитина, що не все так гарно на рідній земл,і що люди потерпають від експлуатації на панщині, мруть від голоду, тяжких хвороб. Ось що вражає в цій картині вдало змальований поетом пейзаж та страшні муки рідного народу на його красивій землі.
Друга картина-це політ над вічною мерзлотою Сибіром. Тут автор також доносить до читача пейзаж, але зимовий. Далі герой комедії чує, як затріщали кайдани і як тяжко людям у неволі. Тут герой бачить не тільки злочинців, але й на думку автора, чесних і справедливих людей, одним словом цвіт нації. Ця картина ще страшніша за попередню, бо тут герой зрозумів до чого дійшов уряд зібравши всіх неугодних у тісній могилі. Далі герой ставить запитання: а за що народ терпить такі муки, і обвинувачує в цьому царя. Далі автор рішуче закликає боротися проти царату. Ось чим вразила мене ця частина, рішучістю автора та його закликами боротьби проти гнобителів.
Третя картина, як і попередні починаються з пейзажу, але на цей раз вже міського. Автор описує російські міста. Коли герой потрапляє в столицю імперії то зустрічає свого земляка дрібного чиновника, який своєї рідної мови відцурався та чужої не навчився. Тут автор називає цього чоловіка мерзенним каламарем і описує його, як втратившого національну свідомість та гідність. Потім герой потрапляє до палацу царя і викрикує: “Ось де рай!”. Потім автор вдало змальовує панів, називаючи їх пикатими. Пузатими. Потім автор описує царське подружжя застосовуючи при цьому різні художні засоби. І вкінці автор доходить висновку що цар це не цар без тюрми народів-Сибіру, без своєї челяді, та чиновників. Ця частина дуже вражає сатиричними описами царату та чиновників.
Ця сатирична поема дуже вдало поєднала в собі опис страждань простого народу, який не прокладаючи сил тяжко працює на своїй землі і водночас вмирає з голоду, та райське життя панів, які живуть собі безтурботно в розкоші та достатку.
Як скласти діалог з української мови
Діалог – це різновид прямої мови, який має свої специфічні особливості:
1. При діалозі відбувається обмін інформацією між двома(власне діалог) чи декількома (полілог) учасниками розмови.
2. Кожне висловлювання учасника в діалозі називається реплікою.
3. Учасники діалогу почергово обмінюються репліками у форматі запитання/відповідь, ствердження/заперечення, ствердження/уточнення.
4. Найчастіше на письмі кожна репліка пишеться з нового рядка, з великої літери, перед нею ставиться тире.
5. Мова драматичних творів являє собою діалог (полілог), перед репліками ставиться ще ім’я дійової особи, якій вона належить.
6. Граматичною особливістю діалогічного мовлення є переважне вживання неповних речень, адже більшість інформації відома учасникам розмови з попередніх реплік, обставин розмови та позамовної ситуації. ПАШЛА ТЫ