4. Визначте стильові різновиди та жанри наведених нижче уривків текстів наукового
стилю, свою відповідь обґрунтуйте.
А)Нобелівська премія з економіки – повна назва «Премія шведського банку нам 'яті
Альфреда Нобеля в галузі економічної науки». Заснована в 1968 p. за ініціативи шведського
банку на честь 300-річчя його заснування. Н п. з економіки нагороджують за найвидатніші
дослідження в економічній науці; вручає її король Швеції в концертному залі Стокгольмської
філармонії. Імена лауреатів оголошують у день народження А. Нобеля (21 жовтня), а премії
вручають у день його смерті (10 грудня).

Б) Службові листи – узагальнена назва різноманітних за змістом інформаційних
документів, які виступають основним засобом спілкування й оперативного управління
діяльністю установ, організацій, підприємств. Службове листування поділяють на
дипломатичне (офіційне листування міждержавних установ чи іноземних представництв у
дипломатичній практиці),адміністративне (офіційне листування між органами управління та
виконавцями) та комерційне (листування напівофіційного характеру між фірмами,
установами тощо).

В) Посібник укладено відповідно до Національного стандарту України «Державна
уніфікована система документації» ДСТУ4163-203. Послідовно й дохідливо викладено
теоретичний матеріал, який знайомить з мовними нормами наукового стилю офіційно-
ділового стилю; подано зразки організаційних, довідково-інформаційних, обліково-фінансових
та інших документів. Особливу увагу приділено усному діловому спілкуванню. Посібник стане у
пригоді всім, хто прагне оволодіти мистецтвом ділового спілкування.

Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш. Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важли­во намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змі­нити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не виба­чилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з бать­ками? Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі ви­соку оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання. Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситу­ації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не при­йшов на до посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю. Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обра­ти професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходи­ти повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.

Інтернет – це масштабні можливості, це не тільки джерело інформації, а й засіб створення і ведення бізнесу, отримання якісної освіти. Дистанційна освіта стає все популярнішою завдяки збільшеній доступності Інтернет, як в плані місця розташування, так і в плані матеріальному.

Поєднання освіти і можливостей Інтернету має багато позитивних та негативних сторін. Щодо позитивних факторів, то до них можна віднести наступні:

1. Економія часу, як ресурсу. Не потрібно кудись їздити, витрачаючи на переїзд час, який можна використати раціональніше. Адже час – це найдорогоцінніший ресурс, який щохвилини потрібно з користю використовувати для відпочинку, сім’ї, друзів. Час біжить, нам ніхто його не поверне.

2. Економія грошей. На 50-60% дешевше, ніж очне, тому що не потрібно платити заробітну плату викладачам, не потрібно платити за оренду приміщень, не потрібно платити за постійні поїздки до навчального закладу або витрачати гроші на придбання підручників.