4. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку А сніг, рух, ремонт, відгук

Б пісок, грім, директор, вогонь

В шовк, світ, майстер, край

Г ліс, бальзам, степлер, ансамбль.

5. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку

А спорт, граніт, гурт, гопак

Б цех, текст, ректорат, аналіз

В політ, міст, магазин, козак

Г рейс, вогонь, грім, атом.

6. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку

А викладач, сантиметр, дизель, долар

Б імпорт, стіл, гектар, сектор, Шанхай

В відпочинок, годинник, гвинт, відмінок

Г успіх, маховик, трикутник, чисельник.

7. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку

А побут, катод, конус, стілець

Б вигін, Неаполь, гвинт, відмінок

В діаметр, трактор, мікроскоп, шків

Г степ, додаток, міліметр, Львів.

8. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку

А Камерун, слюсар, Бориспіль, тролейбус

Б промовець, кінь, овес, електрон

В луг, словник, перпендикуляр, серпень

Г вітер, ключ, стрибок, тягар.

9. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку

А дощ, акціонер, чумак, відсоток

Б Крим, реферат, клен, вечір

В комп’ютер, цукор, киянин, зуб

Г суглоб, бакалавр, портфель, січень.

10. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку

А відрізок, додаток, поверх, кардан

Б бордюр, вітряк, гараж, балкон

В акумулятор, фільтр, іменник, Марсель

Г синтез, двигун, вектор, шлунок.

Самий зворушливий образ, відомий як у релігії, так у Літературі й мистецтві — образ матері, що заколисує рідне дитя. Ця картина наповнює глядача відчуттям затишку, захищеності й комфорту. Адже саме мама ще до народження піклується про дитину, тільки поруч із нею дитя перебуває в абсолютній безпеці. Тарас Григорович Шевченко писав — «Нічого кращого ні, як мати молода зі своїм дитятком малим».Вся та турбота, любов, ніжність і щира, нічим не обґрунтована прихильність, що випробовує матір до своєї дитини знайшли своє відбиття в чистих безневинні колискові. Все своє бажання бачити рідне дитя здорова, гарна, щаслива, розумним і успішним мати вкладає в невигадливі рядки, які часом досить фальшиво, без музики наспівує в сутінку рідному чаду, у ритм погойдуючи колискуКолискова пісня повинна заспокоїти дитя, тому в немудрому тексті прослизають самі м’які, ніжні речі й створення, знайомі нам усім з дитинства: мурчащий кошеня, пухнатий кролик, тиха лисичка з м’якими лапками, що гурчать голуби й маленькі ластівки; подушка, набита легким повітряним пухом і мамині руки. Ця пісенька з народження прищеплює нам любов до комфорту, учить нас тому, що таке щастяЩоб викорінити з дитини примхливість, норовливість і впертість у колискову вводять негативних персонажів — підлу хитру лисицю, страшного сірого вовка або Бабая. Така колискова вчить нас страху, адже безстрашність не завжди є чеснота, порию воно є гіршим з пороківИ хоча колискові здебільшого небагатослівні, вони несуть у собі куди більше змісту, чим інші пісні. Саме з колискових починається формування немовляти, як людини, окремої особистості. Відомо, що діти в малому віці, як губка усмоктують ту інформацію, що пропонує їм навколишній світКолискова — перший урок, що одержує дитина у своєму житті. І тільки мама може проспівати колискову такий, який вона повинна бути — наповненої теплом і турботою, любов’ю й прихильністю. Ні батько, ні сестра, ні бабуся не можуть випробовувати до дитини того пещення, що дарує своєму чаду мати. А виростаючи, ми так часто в моменти суму хочемо знову почути мамину пісню, і відчути маминої теплої руки. Мамині колискові призначені лише для одного слухача — для її дитини, і тільки мати може бути виконавцем такий немудрої, але такої важливої пісенькиНапишіть у відповіді тут

 На мою думку, якщо вчитися доброму, то обов'язково творитимеш добро і погане на ум не прийде. По-перше, ти чітко будеш розмежовувати добро і зло. По-друге, якщо часто чути про добро, то і самому захочеться зробити щось добре.
  Народна мудрість каже, що все, що ми зробимо, чи добро, чи зло, повернеться до нас сторицею. Тож краще допомагати іншим, ніж робити їм якусь кривду. Я вважаю, що краще творити добро, не розраховуючи на подяку. Щаслива та людина, яка отримує задоволення від того, що робить добрі справи.
  Отже, якщо навчитися відрізняти добро від зла, усвідомити всі наслідки поганих вчинків, то зникне бажання зробити щось погане.