40. Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Під вікном з’явились проліски біленькі крокуси вже зацвіли малі.
Б Навколо місяця видно кільце чекай вітру.
В З прозорого неба по-літньому світило сонце жодна хмарка не заступила його.
Г Зайшов до хати Олена покірно пригорнулася до нього й мовчала.
Д Ще сивої давнини наші предки слов’яни помітили між погодними явищами та живою природою існує тісний зв’язок.
41. Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А У такі хвилини нападала на Олену тривога гіркі сумніви закрадалися в душу.
Б Уранці проти сонця туман дощу не буде.
В Жінки тяжко зітхали й витирали хусточками очі чоловіки ж похилили голови й чаділи махрою.
Г Новопризначеному голові селяни були раді хлопець молодий і розумний.
Д Почула таку звістку Олена змертвіла на місці.
42. Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Понад тином з’явилися чорні проталини на коляки проти сонця почали вилазити божі волики.
Б Кажу світові приваблюй мене своїми чарами.
В Довгі бруньки на деревах спізниться літо.
Г На печі майже зовсім темно тільки по стелі над завіскою та комином хвильками вається миготливе світло лампадки.
Д У похмурий день відкриті квітки жовтцю дощу не буде.
43. Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Олена глянула у вікно у сірій світанковій млі стрельнула іскрами цигарка й легеньким відсвітом лягла на шибки.
Б Три кімнати тішили зір дорогими шпалерами інші були пофарбовані.
В Сяйнула блискавка навколо на мить стало світло як удень.
Г Сонце повернулося на західну околицю неба степові облоги втрачали свою широчінь.
Д Березень холодний рік хлібородний.
44. Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Гостро зблиснули козацькі шаблі почалася січа.
Б Особливо не соромився Денис чуже сало та хліб він уплітав за обидві щоки.
В Ластівка вилітає теплий день обіцяє.
Г Усе буяло усе наливалося життєвою силою в цю благодатну пору раннього літа.
Д Смутніє небо олив’яне уночі останнє листя опаде.
45. Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Зозуля кує на сухому дереві чекайте морозів.
Б Убиті лежали в різних позах у снігу виблискували стріляні гільзи.
В Мені снилось я мельник старого млина.
Г Світить у блакиті сонце свіжістю дихає озеро.
Д Недавно тут гойдалися жита тепер стерня лелеці ноги коле.
46. Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Рано вилетіли бджоли з вуликів чекай теплої весни.
Б Тіло Джмелика було нерухомим права рука з пістолетом витягнулася вперед.
В У душу Оксани забивався тривожний холодок чому ж я не думаю ні про кого?
Г Вітерець легенький дихнув у траві засюрчав коник.
Д Весною багато мишей рік буде неврожайним.
47. Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Знай тебе я повік не забуду.
Б У хаті пахло засохлими васильками під піччю сюрчав цвіркун.
В Настане час ідоли падуть.
Г Уздовж квітучих берегів поважно пропливають величезні кораблі мчать моторки.
Д Лине стежка в хліба половіючи м’яко пахнуть чебрець і полин.
48. Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Озима пишно зеленіла лист у лузі гомонів.
Б Тебе зачинили за грати твоє слово ходить по світу.
В Дорош зам’явся він не мав дозволу на в’їзд.
Г Він вдарив коня батогом і погнав курною дорогою лиш чорні кучері зривало з голови вітром.
Д Спочатку чувся за ним тихий шелест соняшників потім долинув ледве чутний скрип кладки через потік.
49. Крапку з комою треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Сніг укрив землю до Святого Миколая чекай морозну зиму.
Б Посеред конюшні на стовпі висів ліхтар від нього падало на землю оранжеве кружальце світла.
В Життєва ноша в нас була легенька дорога в світ здавалася Г А вас би я зразки ліпити ви чоловік тямущий і бувалий.
Д Усі женці стояли мовчки у їх руках наче заклякли жмені жита та серпи усі поглядали то на осавулу то на Миколу.
Ми завжди маємо в кишені жменьку різних монеток. Кишеньковий метал – так називають іноді металеві гроші. Історія монет сягає 27 століть. Перші з них, викарбувані з міді, а пізніше – із золота, були виготовлені у стародавньому Китаї. Там їх виливали не круглими, а у вигляді різних невеликих предметів.
Монети стали платіжним засобом близько 700 року до нашої ери у Греції. Виготовленням монет займалася держава. Монети виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс) та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). Справа виготовлення монет була відносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього круглі диски, а потім на них наносили карбування.
Слово «монета» - це одно з імен давньоримської богині Юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові знаки.
Одночасно з появою монет з*явилися й ті, хто ці монети підробляв. На мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла. Цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна кара. Підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко. Тоді й виник засіб перевірити – чи справжня монета. Гострим ножем зрізався краєчок диска, і тоді можна було виявити підробку.
Карбування монет було державною справою. Випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.
У 1792 році при розкопках у Києві була знайдена перша давньоруська монета. Це була срібна монета часів князя Ярослава Мудрого, яка так і називалася – «срібник».
Тепер монети виробляють із різних сплавів міді, нікелю, алюмінію. Монета була й залишається платіжним засобом, хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші.
Монети часто слугують амулетами, є звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще колись повернутись на улюблене місце. Монети – не лише історія та мистецтво. Спробуйте відкрити для себе нумізматику – дивовижну науку про монети. Не те!
Саме тому я хочу стати лікарем.
Існує багато лікарських спеціальностей. Я поки що не знаю точно, яку з них оберу. Найбільше мене приваблює робота дитячого лікаря. Він гає за малюками від дня їх народження, а коли треба, надає термінову до Працюючи дитячим лікарем, я обов’язково принесу велику користь Україні.