418 I. Прочитайте текст, який не розподілено на абзаци. Чи вiдчули ви труднощі в
сприйнятті змісту?
НЕБЕЗПЕЧНА ЗУСТРІЧ
Темна соковита зелень серед жовтого - то були кущi смородини чи малини. Отже, десь поблизу вода... Я почвалав туди і раптом побачив, що кам'яна брила над кущами ожила і посунула понад ними, змінюючи свої обриси. Я зупинився, придивився пильніше і... похолов - та це ж бурий ведмідь! Я прикипів до місця. Що діяти? Та ведмідь з такою жадобою ласував ягодами, що не помічав мене. Я обережно лiг на бік, звільнив руки вiд ремiнцiв рюкзака і, тамуючи подих, дивився на бурого. Подумав: добре, що тут, унизу, немає вітру і звіра не сягає людський запах. Ведмідь підводився на задніх лапах, передніми водив по кущах і тицяв у них мордою - збирав ягоди. Я лежав на боці, забувши спрагу, і не зводив очей з клишоногого. І хтозна, що переважало зараз у моїх відчуттях - цікавість чи переляк. Та це не могло тривати довго... Просто над головою стримiв великий камінь. Я обережно звiвся на ноги, подряпався туди, кленучи дрібні камінці, що сипалися з-під рук і ніг, але бурмило не озирався на той шелест. Видно, звик до сипання гальки та щебеню в горах (Ю. Хорунжий).
II. Поділити усно текст на абзаци (укажіть початковı речення). Поясніть, чим зумовле ний ваш поділ. Визначте тематичні речення в абзацах III. Визначте вступ, основну частину й кінцівку тексту
Струменіла дорога,
Далеч у жадібні очі текла.
Не просто ступали -
Співали ноги,
І тиша музику берегла.
Як він ішов!
Зачарований світом,
Натхненно і мудро творив ходу -
Так нові планети грядуть на орбіти
З шаленою радістю на виду!
З шаленим щастям і сміхом гарячим,
З гімном вулканним без музики й слів!
Як він ішов!
І ніхто не бачив,
І ніхто від краси не зомлів.
В землю полускану втюпився кожен,
Очі в пилюці бездумно волік…
Раптом -
Шепіт поміж перехожих:
- Що там?
- Спіткнувсь чоловік…
Одні співчували йому убого,
Інші не втримались докорять:
- Треба дивитись ото під ноги,
Так можна голову потерять…
Трохи в футбола пограли словами,
Обсмакували чужу біду.
А він знову йшов.
І дивився прямо.
І знову
Натхненно творив ходу!