442 Уявіть, що вам треба виступити перед однокласниками напере- додні Всесвітнього дня охорони довкілля. Оберіть одну з тем: «Збереже-
мо природу для нащадків», «Збереження довкілля залежить від кожного
з нас», «Прибрався сам прибери свою планету!» (А. де Сент-Екзюпері).
Доберіть і систематизуйте матеріал із різних джерел. Підготуйте доповідь
у публіцистичному стилі і виголосіть її перед однокласниками.​

Чергування звуків — постійна і закономірна зміна їх у коренях і афіксах етимологічно споріднених слів та форм. Наприклад: стіл — столи, нести — носити, плести — заплітати, могти —помагати.
В українській мові розрізняють два види чергувань: позиційне (фонетичне) й історичне (фонетично не зумовлене).
1. Позиційне —це чергування, яке відбувається залежно від позиції звука в слові і зумовлюється фонетичними законами сучасної мови. Наприклад: лити —ли [е] ла; ле [и] ла. Тут звукове чергування: и — и [е] — е [и].
2. Історичне — це чергування, успадковане із спільнослов'янської та давньоруської мов.
Інші виникли в період формування фонетичної системи Української мови. Більшість чергувань голосних належить до історичних:
а) чергування о — а: могти — помагати, горіти — згарище, схопити — хапати;
б) чергування е — і: плести — заплітати, летіти — літати, мести — замітати;

в) чергування о — е — и з нулем звука: беру — брати, день —дня, ставок — ставка, дзвінок — дзвінка;
г) чергування і — а: сідати — садити;
д) чергування и — і: бити — бій, бий — бійка;
е) чергування о, е — і: столи — стіл, семи — сім, печі — піч.
Примітка. У коренях дієслів звук о чергується із звуком е, якщо маємо наступний наголошений суфікс -а-; -я- {котити — катати, скочити — скакати). Але деякі слова цьому правилу не підлягають: вимовити — вимовляти, простити — прощати.

ЧЕРГУВАННЯ О, Е З І
Це чергування є специфічним для української мови. Фонеми о, е виступають найчастіше у відкритих складах, фонема і —в закритих. Наприклад:
1. У різних формах того самого слова: семи —сім, осені — осінь, гори — гір, мого — мій, радість — радості — радістю, ніч — ночі — ніччю, піч — печі — піччю, Канів — Канева, Харків — Харкова, Чернігів — Чернігова.
2. У словах одного кореня або спільної основи: воля — вільний, будова —будівельник, робота — робітник, нога — підніжжя.
3. При зміні початкового звука о на і з'являється протетичний приголосний звук в: овес — вівса, око — вічко.
Примітка. У словах із звукосполученнями: -оро-, -оло-, -ере-, -еле- о, е в закритих складах не переходить в і.
Наприклад: подорож, мороз, сторож, очерет, шелест, прибережний, перед, через, посередній та ін.

ЧЕРГУВАННЯ О, Е З НУЛЕМ ЗВУКА
При заміні слова голосні о, е в суфіксах випадають. Наприклад: садок — садка, день — дня, орел — орла, сон — сну.

Чоловік відводить свого старого кота, вже не здатного ловити мишей, до лісу. Той зустрічає лисицю і називає себе паном Коцьким. Лисиця просить кота бути їй за чоловіка і він погоджується. Коли лісові звірі, заєць, вовк, ведмідь і кабан, цікавляться хто оселився в лисиці, вона розповідає, що це сильний і сердитий пан Коцький. Звірі хочуть побачити пана Коцького та вирішують запросити його на обід. Коли обід зготовано, вони один за одним вигадують відмовки аби не бути присутніми, оскільки бояться пана Коцького. Звірі присилають до лисиці зайця, котрий і передає за Лисиця погоджується привести пана Коцького, але застерігає щоб усі добре сховалися. Нявкіт кота звірі сприймають за слова «Мало! Мало!». Кабана кусає комар, той крутить хвостом, а кіт, думаючи, що це миша, кидається на кабана. Налякані звірі тікають і бідкаються, що пан Коцький ледве їх усіх не поїв.