455 1. Спишіть речення, розкриваючи дужки. "
риваючи дужки. Підкресліть особові дієслова и
члени речення. Визначте особу цих дієслів.
1. Кожна любов цвіте й ві(д, т) цвітає, а любов мат(и, е)рі - віч.
на (О. Дучиминська). 2. Кожна ненька для своїх дітей щастя на долонях (Р. Котик). 3. Я вас люблю великою любов'ю.
Моя старенька мамо, тату мій (Д. Павличко). 4. Коли усміхаєть-
я мама, то ніжності л(ь,л)ється ріка (Р. Котик). 5. У тривоз
любові, в замилуванн, ні й надії вдивляються матері у своїх
ітей... (О. Сизоненко). 6. Я матусі поцілую сивину і розгладжу
руг очей морщинки, та за руку радість приведу — хай кружля
домі без спочинку (Р. Котик).
Запишіть виділені дієслова фонетичною транскрипцією.
Збрехати також можна коли робиш людині якийсь приємний сюрприз.
Тож краще не завжди говорити правду!
Але коли ми брешемо не для доброї цілі, тоді так робити не варто. Адже коли ми це робимо, по-перше: ми можемо потрапити в халепу, по-друге: ми можемо когось налякати нашою брехнею, по-третє: ми можемо навести когось на неправильний шлях і є ще багато аргументів. Такого краще не робити, а казати все так як є!Про випадки з брехнею багато писали в літературі і всюди вони майже ніколи не призводили до добрих наслідків. Ось на веду приклад із реальної історії з життя. Одного разу моя подруга розізлися на свою молодшу сестричку і сильно штовхнула її, та упала з сходинок і добряче пошкодилася, а мамі вона не розказала правду, а збрехала, ще й сестричку залякала, що їй дістанеться, коли вона розкаже мамі правду. Мала налякалася, але коли підросла і зрозуміла, що від сестри їй нічого не буде, розказала мамі. А моїй подрузі добре дісталося від її мами. Від тоді вона поклялася що не буде брехати, а казати правду. Отже, коли ми брешемо, таким чином робимо дуже погані справи, ще й порушуємо закони Божі! Адже брехати - це гріх! Якщо брешете, то думайте до чого це призведе. Тож інколи треба говорити чисту правду, а інколи збрехати, але в добрих цілях!
Наше життя постійно йде вперед, розвивається так стрімко, що не всі можуть за нею встигнути. Або просто не хочуть? .. Адже всі блага цивілізації, всі досягнення в науці, техніці, мистецтві відбуваються людьми - саме тими людьми, які прожили своє життя красиво - внесли свій внесок у розвиток суспільства.
Звичайно, в сучасному світі деякі вважають за краще насолоджуватися тим, що було створено раніше, не прагнучи додати в неї ще щось нове. Для таких людей поняття «красиве життя» набуває зовсім іншого значення. Хтось бачить красу життя у відвідуванні шикарних ресторанів, клубів, вечірок. Хтось прагне вразити інших дорогими і модними речами: одягом, машинами, золотими прикрасами. Хтось пишається тим, що має можливість відвідувати різні країни і курорти. Але не з метою поповнення своїх знань, свого життєвого досвіду, а тільки заради всіляких розваг. Так, вони вважають, що живуть красиво, що у них є все, що їм потрібно, про що інші можуть тільки мріяти. Але вся ця краса лише зовнішня, показна, несправжня, якщо немає нічого вищого за душею. Вона не приносить ніякої користі, крім дозвільного задоволення.