Ранньою весною на галявинах серед талого снігу скрізь землю пробивається пролісок.Перший вісник весни - невелика трав'яниста рослина. Листки зелені та довгі. Зазвичай стебло оточують два листочки. Пролісок зацвітає дуже раненько. Квіточки дрібні, правильної форми, подібні на зірочки. Вони є блакитнього коліру, зрідка рожеві, білі.Завжди квітки росташовані на верхівці стебла. Рослина намовнює повітря ароматом. Ростуть проліски купками під листяними деревами в лісі. Їх пересаджують на клумби, тоді вони милують погляд перехожих.
Настає зима, і світ навколо змінюється. Морозним подихом вона зачаровує природу. Усе навколо завмирає. Голі дерева мерзнуть на холодному вітру. Тоді зима-чарівниця посилає, дарує чудові, білі одежі з снігового хутра, в яких їм тепло та затишно чекати на тепло. Вона також встелює промерзлу землю пухнастою, білою сніговою ковдрою, що блищить діамантами у променях яскравого сонця. Річки, озера та моря, зима сковує товстою льодовою кригою, щоб вони змогли відпочити до весни. І поки природа спить, зима співає їй колискові протяжними голосами завірюхи. Пам'ятає зима й про людей. Їм вона дарує прекрасні візерунки на вікнах, щоб милувалися її майстерністю. Вона охороняє поля та сади, ховаючи їх під снігом від промерзання. Навесні той сніг розтане та напоїть землю для того, щоб вона родила наступного літа. Зима прикрашає міста й села, посипаючи їх снігом, чіпляючи бурульки під стріхи будинків. Зима справжня чарівниця.
