Осінь (прикметник) віхолою (займенник) рудою (прикметник) наліта (прислівник) з чотирьох (числівник) доріг(іменник).
Ослабли(дієслово) струни(іменник) сонячного(прикметник) літа(іменник),беруть(дієслово) відпустки(іменник) вже(прислівник) птахи-музики(іменник), допоки(прислівник) знов(прислівник) до них прилине(дієслово) квітень (іменник)- нових (прикметник) пісень (іменник) весняних ( прикметник) композитор (іменник)
згасає(дієслово) осінь (іменник),посмутніли(дієслово) клени(іменник) у верховвтті (прислівник) жовтому(прикметник) лісів(прислівник).Вже(прислівник) не звучить(дієслово) симфонія (іменник) натхненна(прикметник) пташиних(прислівник) неповторних(прикметник) голосів (іменник)
Вересня(прислівник) перші(прикметник) дні(іменник), сповнені (дієслово) спокою(прислівник),чинно(займенник) пливуть (дієслово) в човні (прислівник) осінню(займенник) чи рікою(займенник).
вітрів (займенник) узявши(дієслово) довгі (прикметник) мітли(іменник),осінні(прикметник) дні (іменник) по світу (прислівник) йдуть(дієслово),змітають (дієслово) золото(іменник) зі світу(прислівник),у білій (прикметник) світ(іменник) його(займенник) метуть(дієслово).
Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !
Ти(іменник) мала(дієслово) димний(прикметник)і сосновий(прикметник) смак(іменник),моя(іменник) п'ятнадцята(числівник),прекрасна(прикметник) осінь.(іменник)
Осінь (прикметник) віхолою (займенник) рудою (прикметник) наліта (прислівник) з чотирьох (числівник) доріг(іменник).
Ослабли(дієслово) струни(іменник) сонячного(прикметник) літа(іменник),беруть(дієслово) відпустки(іменник) вже(прислівник) птахи-музики(іменник), допоки(прислівник) знов(прислівник) до них прилине(дієслово) квітень (іменник)- нових (прикметник) пісень (іменник) весняних ( прикметник) композитор (іменник)
згасає(дієслово) осінь (іменник),посмутніли(дієслово) клени(іменник) у верховвтті (прислівник) жовтому(прикметник) лісів(прислівник).Вже(прислівник) не звучить(дієслово) симфонія (іменник) натхненна(прикметник) пташиних(прислівник) неповторних(прикметник) голосів (іменник)
Вересня(прислівник) перші(прикметник) дні(іменник), сповнені (дієслово) спокою(прислівник),чинно(займенник) пливуть (дієслово) в човні (прислівник) осінню(займенник) чи рікою(займенник).
вітрів (займенник) узявши(дієслово) довгі (прикметник) мітли(іменник),осінні(прикметник) дні (іменник) по світу (прислівник) йдуть(дієслово),змітають (дієслово) золото(іменник) зі світу(прислівник),у білій (прикметник) світ(іменник) його(займенник) метуть(дієслово).
Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !