5. У переносному значенні вжито виділене слово в реченні: А А в головах на весілля не подушка, а каміння.
Б Довго ми оббивали пороги різних канцелярій, роздаровували вельможним
панам та підпанкам усе, що привезли з собою, але так нічого й не добилися. В Мій батько був ширмачем, і я ширмач.
Г Ти бачив таких адійотів?
6. Діалектні слова вжито в реченні:
А В міщанській одежі і в рідному вінку, занесена сюди богзна-відкіль вітрами, дивується вона чужинському танку.
Б Ви лягайте, а я борзо зладжуся й піду, і за годинку буду знов тут. В Щороку цариця все більше обмежувала запорозькі вольності.
Г Дорога й праця – сестри рідні і благовісниці живі.
7. Установіть відповідність між фразеологізмом та його тлумаченням:
1 ходіння по муках 2 ахіллесова п'ята
3 проходить червоною ниткою 4 вивести на чисту воду
А складний життєвий шлях Б викрити когось
В правильний напрямок
Г провідна ідея твору
Д слабке, вразливе місце людини або справи
8. Установіть відповідність між специфічно українським словом (виділене слово в синонімічному реченні):
1 грубий 2 крик
3 поле
4 отара
А Перед самими жнивами подув східняк, і найбільший лан пшениці «попав під запал».
Б Передній край галасу не любить.
В Ми дивимось на його дебелі старечі руки... і все більше проймаємось
співчуттям до старого.
Г Перехопившись через розбитий чередою пісок, виїжджаємо на пагорб, і далі перед нами відкриваються... поля кукурудзи!
Д А хміль нуртує душу.
9. Позначте речення, у якому використано омоніми:
А Ти будь не скупердяй, не скнара і знай батьківські заповіти.
Б Якщо у тілі душа крилата – що їй хороми, що їй палати.
В Веснонько любая, часу не гай, якнайскоріше прилинь у наш гай.
Г Народові потрібні не виграні битви, не втішання славою і волею, а майбуття.
10.Установіть відповідність між фразеологічними антонімами: А сховатися у шкаралущу
Б попасти в тенета
В зі шкури пнутися
Г зривати личину
1 брати за барки
2 відкрити душу
3 пальцем не ворухнути 4 виходити з рівноваги 5 вискочити на сухе
6 надягати машкару
7 зв'язати руки
11.У котрому рядку вжито синонімічні фразеологізми: А гомеричний сміх, умивати руки, поцілунок іуди
Б дамоклів меч, у поті чола, вавилонське стовпотворіння В хоч греблю гати, як зірок у небі, як води уморі
Г вушко голки, спалити халяви, ні за цапову душу
12.У котрому рядку всі слова є діалектизмами: А спузар, полум'я, іскра
Б крисанець, колиба, банно
В пшениця, острів, пароплав
Г кишеня, дідич, криголам
1. поєднанням кількох приймен ників з будь-якою частиною мо
ви наприклад: попідвіконню, спідлоба; в такому випадку пишемо (разом)
2. це самостійна незмінна частина мови, яка означає
ознаку дії або стану, ступінь або міру вияву іншої ознаки й відпові
дає на питання як? де? куди? коли? чому? скільки? навіщо? (прислівник)
3. Є три ступені порівняння: Вищий ступінь проста форма, ищий ступінь складена форма і ... ступінь порівняння (Найвищий)
4. Обставинні прислівники мають такі розряди як: прислівники
місця , прислівники причини та ... (прислівники мети)
5. За до якої частини мови утворено прислівник нащо? (Займенник)
6. Яка основна морфологічна ознака прислівників? (незмінність)
Объяснение: Малюнок сподіваюся сама зробиш.
УСПІХІВ ТОБІ У НАВЧАННІ
ответ:4863 742 295
Н.в. чотири тисячі вісімсот шістдесят три
Р.в. чотирьох тисяч восьмисот шістдесяти (шістдесятьох) трьох
Д.в. чотирьом тисячам восьмистам шістдесяти (шістдесятьом) трьом
З.в. чотири (чотирьох) тисячі вісімсот шістдесят (шістдесятьох) три (трьох)
О.в. чотирма тисячами вісьмастами шістдесятьма (шістдесятьома) трьома
М.в. чотирьох тисяч восьмистах шістдесяти (шістдесятьох) трьох
Н.в. сімсот сорок два
Р.в. семисот сорока двох
Д.в. семистам сорока двом
З.в. сімсот сорок два (двох)
О.в. сьомастами (сімомастами) сорока двома
М.в. семистах сорока двох
Н.в. двісті дев'яносто п'ять
Р.в. двохсот дев'яноста п'ятьох
Д.в. двомстам дев'яноста п'ятьом
З.в. двісті дев'яносто п'ять (п'ятьох)
О.в. двомастами дев'яноста п'ятьма (п'ятьома)
М.в. двохстах дев'яноста п'ятьох
Объяснение: