5.Укажіть речення з простим дієслівним присудком, вираженим фразеологізмом: А. Це була лебедина пісня композитора.
Б. До лісу було рукою подати.
В. Ми змусили його розв`язати язика.
Г. Я стою непорушно і печу раків.
6.Укажіть речення з дієслівним складеним присудком:
А. Твір я буду писати завтра.
Б. Подруга буде їхати додому поїздом.
В. Дівчина почала вишивати скатертину.
Г. Зараз же сідай і пиши лист до матері.
7.Простий дієслівний присудок виражений дієсловом бути в реченні *
А Вечір був чарівний, зоряний, пісенний.
Б Цього разу він був одягнений аж надто пишно.
В Біля мосту й справді було стовпотворіння.
Г Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили.
Д Вечір був м’який, теплий, густо настояний на степових пахощах.
8.Знайти рядок, у якому є складений дієслівний присудок.
А Від того часу та сосна не давала мені спокою.
Б На довгих ніжках-галузинках ішов назустріч великий птах.
ВПочинав жевріти схід сонця.
Г Мова моїх земляків наповнювала мене невідомою раніше радістю й силою
9.Складений дієслівний присудок є в кожному реченні, ОКРІМ
ААле серце спинятись не хоче.
Б Пан, брате, милувать не стане.
ВБійці намагались йти без шуму.
Г Мав Сашко вдачу жваву, невгамовну й веселу.
10.Простий дієслівний присудок ужито в реченні *
А Море було безбарвне, аж чорне.
Б Гірські печери ще затоплені водою.
В Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені.
Г Щире кохання не вкрите серпанками.
Д Грудневі дерева стоять толі.
Кожна людина несе відповідальність навіть за ті вчинки, які вона не зробила. Бо якщо вона – частина суспільства, то відповідальність падає також і на неї. Від цього нікуди не дітись. Хоча це й деякою мірою не зовсім справедливо, однак без цього неможливо досягнути поставлених цілей, вивести спільноту на вищий рівень моральності. Ми звикли жити погано і не можемо повірити в те, що наше життя якось можна покращити. Нам не вистачає віри, що ми самі маємо владу над нашею долею. То про яку тоді відповідальність можна говорити?! Гадаючи, що кожен відповідає сам за себе, нам живеться легше. Але насправді це не так. Кожен відповідає за вчинки, ідеї, принципи суспільства, у якому він живе. З цим можна не погоджуватись, в це можна не вірити, але такі наша невіра ще більш підтверджують мою теорію. Людина найбільше боїться трьох речей: старості, смерті і відповідальності. Та якщо із першими двома фобіями не можна боротися, то із боязнею відповідальності можна і треба вести боротьбу. Інакше така наша безхребетність може призвести до втрати особистості, чого нам усім дуже не хотілося б. Працюймо над собою і не забуваймо про те, що ми - лише тінь того, ким ми маємо бути.
Подробнее - на -
Объяснение: