5.Укажіть складнопідрядне речення А В моїй душі мелодія осіння, та в ній я чую ноти весняні
Б Капітан підвів руку, і машина, уповільнюючи рух, спинилась
В На заході небо почервоніло й запалали вогнем розкидані легенькі хмарки
Г Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн.
6. Укажіть складнопідрядне речення

А Думається батькові, чи то часом не син пролетів та й розписався тасьмою в
небі над рідним вранішнім степом.
Б Зоряно над селищами було, а там, десь у степах, хмара заходила і
безгрішно ламалися стебла блискавок.
В У різну пору дня лютневий сніг цвіте по-різному, проте зараз, ополудні,
розцвів чи не найяскравіше.
Г Миттю старий одстебнув геть лижви і, наставивши коляку, як спис, гайнув
уперед.
7. Укажіть складнопідрядне речення
А Не видно і самого океану з височини, а тільки гори хмар, то снігових, то
сивих, то блакитних.
Б Якщо сьогодні я прийду до неї, вона мене в Александрію візьме.
В Орел мухи не ловить, а слон за мишею не ганяється.
Г В моїй душі мелодія осіння, та в ній я чую ноти весняні.

На вихідних 14 та 15 листопада в Україні була жалоба по померлих людях ,які стали жертвами багатьох терактів в Парижі.Жалоба в Україні була під заголовками "Молимось"але всім українцям дійсно дуже шкода тих людей ,які загинули із-за терористів.Наша країна зараз перебуває в такому ж стані як і Франція,тому українці як ні хто розуміють  горе французів і підтримують їх моральною до Неважливо де ми живемо.яка в нас національність,по -перше ми -люди,і ми маємо підтримувати одне одного в складних ситуаціях

Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ. 

Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині. 

Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом. 

Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть. 

У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.