5. Відредагуйте словосполучення. Гарний вид із вікна, я вибачаюсь, велике дякую, відкрити очі, розкрити книгу, хороше відношення, старший брата, пропустити по хворобі, приємного апетиту, розумний вундеркінд. Дуже дякую

Уранці коли я прокидаюсь я чую запах страв які готує мама.
На столі лежить рум'яний хліб,пахне червоний борщ,на тарілці красуються пухкі пампушки і часник,манна каша й малинове варенння.У моеї мами золоті руки, мені пощастило з нею.
Іноді моя мама вчить і мене готувати.Вона бере тісто і запікає в духовці красиву і неперевершенну
буханку свіжого хліба.Також вона мене навчила готувати пампушки це було не складно у дуже було схоже на пиріжки але без начинки.Для свого борща мама бере овочі, м'ясо,спеції і щіпку любові.Для манки вона бере крупу і варить її з молоком виходить дуже смачна каша.Варення робить моя бабуся з малини.

Я не списувала можете перевірити, коли писала захотілося їсти хоч я і хворію.

Сімейний звичай
У нашій сім’ї існує давній звичай: кожна жінка повинна вишити рушник своїм дітям. Я часто милуюся вишиванками, що залишилися від моїх прабабусь.

Для мене мама теж вишивала рушник. А я, затамувавши подих гала за цим дійством. Голка швидко миготіла в матусиних руках. А до різнокольорових ниток, які ненька вміло вплітала у візерунок, додавалися ще й промінчики сонця, що заглядало у вікно, біля якого зазвичай майструвала мама. Край рушничка вона оздоблювала червоними смужками, а посередині зацвітали на полотні дивовижної краси квіти. І обов’язково при цьому линула пісня. Мама говорила, що рушника без пісні не можна вишити.
Мені ставало так спокійно і затишно. Зрозуміла, що разом з рушниками до мене перейдуть у спадок безмежна любов та пам’ять моєї родини.