5. Зазначте речення, де відсутні пунктуаційні помилки.
А Після вечора проведеного в товаристві, відтворював словами і відповідними жестами
детальний портрет когось з присутніх (За П. Засенком).
Б Небайдужий до малярства, Уралов і сам деколи потроху малював (О. Гончар).
В Прекрасні неповторні зустрічі, яких тепер постійно не вистачатиме в житті
(За П. Засенком).
Г Понахиляли голови схудлі почорнілі гридні, кожум’яки, лучники, кметі (За С. Плачиндою).
6. Вкажіть відокремлені означення, що стоять після означуваного слова.
А Убитий горем юнак став ходити до джерела з чистим плесом, де милувався зображенням, яке
нагадувало образ сестри (З календаря).

Б Акації стояли в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (За І. Нечуєм-Левицьким).
В Багатьом людям відома легенда про квітку нарцис, пов’язану з нерозділеним коханням
(З календаря).
Г Сухі скарлючені пальці ледь-ледь тремтіли (За І. Цюпою).
7. Які з поданих речень мають поширені відокремлені означення, що стоять перед означуваним
словом і мають додатковий відтінок обставинного значення? А Зайнятий цією думкою,
Копиленко не помітив, як добрів до хати (За П. Вершигорою).
Б А він, самотній, уночі ще довго в вогнище дивився (А. Малишко).
В Не відомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюся (М. Коцюбинський).
Г Випав сніг, пухкий і білий (За М. Трублаїні).
8. Вкажіть речення, де вірно ужиті розділові знаки.
А Досвітні огні переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся Українка).
Б Розтаю у просторах, спрямований очима до урочистого неба (За О. Довженком).
В Обізнаний з багатьма науками він написав багато цікавих творів.
Г Втомлена вчителька сиділа за столом.
9. Вкажіть речення, де вірно ужиті розділові знаки.
А Степ оповитий тишею, дихав пахощами росяних трав (П. Панч).
Б Жадібний і пильний, тихо перегортає він аркуш за аркушем (За А. Головком).
В Стривожені світлом, звірята заворушились… (За О. Донченком).
Г Спокуслива пропозиція не давала про себе забути.
10. Вкажіть речення, в яких наявні пунктуаційні недоліки.
А Волохатий джміль, неповороткий і вайлуватий, домовито гуде. (За Ю. Яновським)
Б Ростислав, у солдатській фронтовій шинелі, поспішав на вокзал (За І. Ле).
В Стоять в шинелях, забрьохані, без шапок… (За О. Гончаром).
Г Вагони обліпили фронтовики, у сірих шинелях, фуфайках, гімнастьорках (За О. Десняком).

ответ:Зустріч з лисиням.

Під час канікул я відпочивала у бабусі. Одного разу, гуляючи в полі, ми знайшли маленьке лисенятко. Воно було дуже кумедне. Хвостик його був пухнастеньким, а вушка — завжди нашорошеними.

Сестра взяла тремтячий клубочок на руки, погладила і лисенятко позіхнуло, наче кошеня.

Лисенятко ми забрали, принесли додому, пустили його на підлогу в кухні. Воно, швидко перебираючи лапками, забилося в куток. Коли принесли блюдце з молоком і посунули його до лисеняти, воно спочатку несміливо, з острахом принюхалося, потім стало над блюдечком, вигнуло спину і загородило його від усіх. Відчувався інстинкт поведінки дикої тварини. Лисенятко з тривогою озиралося на нас, наче хвилювалося, що хтось може вихлебтати його їжу.

Звірятко ще раз скоса подивилося на всіх присутніх і почало хлебтати з блюдечка.

Язик у нього був довгенький і гостренький, з якимось чудернацьким гачком на кінчику. Хлебтало воно акуратно, наче кішка, і поспіхом, наче цуценя.

Лисеня, мабуть, дуже зголодніло, тому що всім своїм виглядом показувало задоволення, а під вусами, здавалося, з'явилася усмішка, очі солодко примружилися, а маленькі передні лапки в темних панчішках збуджено тремтіли.

На зріст лисеня було таке, як маленька кішка. Лапки здавалися міцними, але тулуб був маленьким, худеньким, лисеня було дуже легким.

Голова у лисеняти велика, ніс гострий, вуха насторожені, оченята круглі та веселі, як ґудзики. Оченята і кінчик носа робили його страшенно кумедним.

Хутро сірувато-жовтеньке з темнуватими розводами, а шийка, щічки та живіт — білими.

Лисенятко пробуло в нас до наступного ранку, бо вночі дуже скавчало, мабуть, шукало матусю! Вранці згасли вогники в очах у нашої маленької лиски, і ми вирішили віднести її туди, де й знайшли.

Зараз приємно згадати ту цікаву зустріч з маленьким лісовим мешканцем.

Объяснение:

Я обожнюю ігри з м'ячем, а найбільше я люблю футбол. Як кажуть, футбол, футбол і ще раз футбол! Я граю в цю гру з весни до пізньої осені на спортмайдачику та шкільному стадіоні. А взимку я займаюся футболом у критому залі спортивного комплексу. Мене туди запросив наш шкільний вчитель фізичного виховання, який там теж веде заняття.

Футбол — дуже цікава гра. Вона розвиває швидкість, кмітливість, точність реакції, витривалість. Що б не казали, а футбол тренує не тільки ноги, але й тіло в цілому. Футболісти також дуже загартовані люди, бо ганяють м'яча на свіжому повітрі з ранньої весни до пізньої осені. Також футбол є командною грою і розвиває згуртованість та командний дух. А найбільше в цій грі мене вабить її неперевершений азарт!

Я стежу за європейськими та світовими чемпіонатами з футболу. І дуже радий, що останній чемпіонат Європи, Євро-2012, проводився саме в Україні та Польші. Ми з татом не пропускали жодного матча по телевізору.

Звичайно, я дуже сподівався, що збірна України вийде хоча б у чвертьфінал. Але, на жаль, цього не сталося. Проте Андрій Шевченко був і залишається моїм улюбленим футболістом, хоч вже завершує свою футбольну кар'єру. Після виходу команди України з чемпіонату я вболівав за англійців, потім переключив свою увагу на іспанців. Хоч більшість моїх друзів підтримували Італію, я виявився правий. Іспанія виграла Євро-2012!

Взагалі, моя улюбена команда — це донецький “Шахтар”, а в Європі - “Манчестер Юнайтед”. Втім, якщо в міжнародному турнірі грає “Динамо”, я завзято вболіваю за цю команду. Адже вона здобуває слави нашій країні.

На жаль, я ще не побував на наших великих стадінах, тобто на “Олімпійському” та на “Донбас-Арені”. Коли я підросту, то побуваю обов'язково. Хочу подивитися на матчі власними очима! А ще візьму з собою на стадіон фанатську дудку та український флаг та щиро вболіватиму за улюблені команди