5.Зредагуйте подані вислови, правильні варіанти запишіть. Поступити в університет; зайняти перше місце в олімпіаді по українській мові; одержати спеціальність викладач з англійської мови; на протязі 2008-2011 років вчився на курсах; в даному інституті виявила себе здібною; народився 20 числа у травні 2000 року; по закінченні 3-го курса у зв'язку з хворобою та згідно заяви перевівся на заочне відділення; звільнився за своїм бажанням.

Україна майбутнього – це прекрасна та забезпечена держава. Ії поважають та цінують в Європі, та й в усьому світі. Сюди без перепинів та з охотою приїжджають у справах та відпочити громадяни з сусідніх країн. Людей приваблюють чисті повітря та вода, мальовничі краєвиди та дбайливо збережені історичні пам’ятники. Я думаю, це буде країна насамперед без страху. Де ніхто не озирається наїжачено, очікуючи чергового «нападу» у транспорті чи в установах. Де люди ходять вільно та дихають вільно. Де всюди, в мегаполісі, маленькому містечку чи на селі можна крокувати впевнено і не боятися крадіїв та хуліганів. І просто посміхнутися перехожому на вулиці без страху, що хтось щось «подумає»! А майбутнє України у моїй мрії прекрасне. І люди в ній прекрасні – вони вільна та творчі на роботі, запальні та підприємливі у навчанні, доброзичливі. Українцям взагалі притаманні доброзичливість та гостинність – твори багатьох українських письменників нас у цьому переконують. Культурне та мовне розмаїття в Україні майбутнього не сприймається як проблема. Яка ж це проблема? Це – дар Божий! Це культурне багатство, можливість долучитися до кількох картин світу водночас! У когось в країні немає такого багатства, а в нас є! В Україні майбутнього кожна людина поважає себе та інших, вона легко може перейти на мову сусіда , вона хоче навчитися мові співбесідника, підтримати розмову. І так само робить сусід – він вважає собі за честь говорити на мові друга … І я вірю – в українців майбутнього є віра в свою можливість перемогти, можливість бути щасливими, попри всі негаразди. Можливо, я дуже багато мрію та змальовую майбутнє надто ідеальним. Для того, щоб досягти такого рівня, потрібно дуже багато працювати, переймати провідний досвід інших країн. Але якщо вважати, що в майбутньому буде «ще гірше», то воно так і буде. Мабуть, тому наша країна бідна та має купу проблем, що більшість наших людей, особливо літніх, завжди кажуть: «а далі буде ще гірше», «ой, а що ж буде далі?». Просто руки опускаються, коли таке чуєш. А якщо сподіватися на краще та діяти теж на краще, то і майбутнє нашої країни стане набагато кращим! Корисно хоча б просто заспівати: «Усе буде добре для кожного з нас!», як популярний музичний гурт «Океан Ельзи. Та вселити в людей оптимізм та віру в майбутнє.

Люди думають, що вдарити чи вбити можна лише кулаком чи зброєю, але усі ми забули про слово, яке, по суті, теж є певною зброєю. Інколи, словом можна вдарити сильніше і болючіше, аніж кулаком. Ми говоримо одне одному багато болісних слів і, навіть не задумуємось, що робимо близьким людям (і не тільки близьким) боляче. Ми визнаємо помилку та йдемо вибачатись. Але чи досить лише нашого бажання вибачитись перед цією людиною? Звичайно, що ні. Слово не горобець:вилетить - не спіймаєш. І це золоті, влучні слова. Адже, кажучи якісь образливі слова, ми робимо боляче іншим, шкодимо їм. Від таких слів, в душі людини залишається велика рана. І, повірте, вона не загоюється лише від наших вибачень. Можливо, з часом вона зменшиться. Але ж слід залишиться. Рана від слова не загоюється і нам потрібно пам'ятати про це кожен раз, коли ми хочемо сказати близькій людині щось болюче. Бережіть близьких, бо вони в нас найрідніші. Колись вони помруть і нам вже не буде перед ким просити пробачення за свої помилки...