540 Працюймо парами. Випишіть: 1) активні дієприкметники,
чте їх час, вид, форми творення; 2) пасивні дієприкметники, виконано
словотвірний аналіз, з'ясуйте морфологічні ознаки.
1. Коли весною зацвіте трава в палаючих серпанках, в стен
на курган крутий іде старенька зморена журавка (Д. Луценко).
2. Прийшла моя пора тебе зустріти, ступить на твій клекочу-
чий поріг (М. Вінграновський). 3. Посивілий з літами в бою,
я над квітами щастя стою (В. Сосюра). 4. Широке вікно — ніби
величезна рама, у якій красується жива картина, створена
природою (І. Цюпа). 5. Купана-цілована хвилями Дніпрови-
ми, люблена-голублена сивими дібровами, з колоска пахучого,
з кореня цілющого, із усмішки і сльози, сонця, вітру і грози
наша мова (Н. Білоцерківець).
Я мрію відвідати місто Львів. Ще пару років тому я був там проїздом. За кілька годин перебування у цьому місті, я встиг побачити усю його красу та велич. Тепер я мрію побувати у Львові хоча б п'ять днів.
Львів - це старовинне місто. Я уявляю, як ходили ще кілька століть тому бруківкою гарні панянки та пани. Львів надихає та вражає. Сподіваюсь, що моя мрія здійсниться і вже цього літа я відвідаю надзвичайної краси місто.
У кожному мікросуспільстві можна зустріти людей, які виокремлюються з загальної маси. Зазвичай, їх не сприймає оточення. Через це вони змушені бути одинаками. Таких людей називають білими воронами. Білі ворони зазвичай виділяються через свою зовнішність, поведінку або навіть вади здоров’я.
Дуже часто у школі діти, слабші та хворобливіші за інших, стають білими воронами. Я вважаю, що такі особистості надзвичайно сильні. Адже вкрай важко йти у те суспільство, де тебе не сприймають, де ти один, де в тебе немає підтримки. Тому, ніколи не потрібно поділяти людей. Варто пам’ятати, що кожен з нас – індивідуальність, що заслуговує на увагу.