Прочитайте текст і виконайте завдання 1 ─ 4. [1] На ще не зовсім заплющене око озера впав густий туман. [2] Улоговину заповнив білий пухнастий оболок, що спустився на прогаль урочища Нечимного. [3] Лише Водяник ніби ще стереже від остаточного занепащення легендарне озеро народжене льодовиком. [4] Ось він, прорвавши пелену туману, виринув з води. [5] Потім приліг подрімати в озері. [6] Голубе око плеса дивиться на небо, яке гойдають крилами й озвучують прощальними звуками перелітні птахи.
Прочитайте текст і виконайте завдання 1 ─ 4. [1] На ще не зовсім заплющене око озера впав густий туман. [2] Улоговину заповнив білий пухнастий оболок, що спустився на прогаль урочища Нечимного. [3] Лише Водяник ніби ще стереже від остаточного занепащення легендарне озеро народжене льодовиком. [4] Ось він, прорвавши пелену туману, виринув з води. [5] Потім приліг подрімати в озері. [6] Голубе око плеса дивиться на небо, яке гойдають крилами й озвучують прощальними звуками перелітні птахи.
Варіант 1
1.У першому реченні вжито прикметників *
А один (густий)
2. Дієприкметниковий зворот є в реченні *
В [3] (народжене льодовиком)
3. Дієприслівниковий зворот є в реченні *
Г[4] (прорвавши пелену туману)
4.Пунктуаційну помилку допущено в реченні *
В[3] (озеро, народжене льодовиком)
Їх сміх і спів, як джерело, з якого п'єш травневі роси (М. Боровко). 2.І липень, що в густі покоси вгруз, селу, неначе хлопчику малому, натяг на очі
сонечка картуз (М. Боровко). 3. Зимовий вечір, закуривши люльку, розсипав
зорі наче іскри (В. Симоненко). 4. Вишитий або тканий рушник як місток до
наших душ, від часів недавніх і далеких... (М. Чудна). 5. Через душі, мов через
вокзали, гуркотять состави почуттів (В. Симоненко). 6. І дивиться місяць на
землю, де в цвіті, немов у фаті, йде весна (Д. Іванов). 7. Голова без розуму, як
ліхтар без свічки (Нар. творчість ).