Якби не жовте листя в садках, то можно було подумати, що на дворі літо.
У відкритому полі видно, як летять у вирій журавлі, як бродять по свіжій ріллі чорні граки, як сумує на самотній деревині сіра ворона, загорнута в чорну хустину.
До тебе летіла б край світу, де сходить зоря золота, якби не морози на квіти, якби не минули літа.
Родим не пояснював Сиво-окові, що діється в полум "і, як народжується глина, на яку крізь соломинки, що вставлені в турячі роги, накраплювали співучі барви .
Коли ж обертаюсь я часом до криниці, яку сім 'я наша обожнювала, з якої пив колись воду, і до моєї білої привітної хатини і посилаю їм у далеке минуле своє благословення, я роблю ту лише "помилку", яку роблять і робитимуть, скільки й світ стоятиме, душі народні живі всіх епох і народів, згадуючи про незабутні чари дитинства .
Коли я був хлопчиком на Десні, мені хотілось,щоб дикі птиці сідали мені на голову і на плечі не тільки в снах
Я люблю, щоб сонце гріло, щоб було усе гаразд.
Якби не жовте листя в садках, то можно було подумати, що на дворі літо.
У відкритому полі видно, як летять у вирій журавлі, як бродять по свіжій ріллі чорні граки, як сумує на самотній деревині сіра ворона, загорнута в чорну хустину.
До тебе летіла б край світу, де сходить зоря золота, якби не морози на квіти, якби не минули літа.
Родим не пояснював Сиво-окові, що діється в полум "і, як народжується глина, на яку крізь соломинки, що вставлені в турячі роги, накраплювали співучі барви .
Коли ж обертаюсь я часом до криниці, яку сім 'я наша обожнювала, з якої пив колись воду, і до моєї білої привітної хатини і посилаю їм у далеке минуле своє благословення, я роблю ту лише "помилку", яку роблять і робитимуть, скільки й світ стоятиме, душі народні живі всіх епох і народів, згадуючи про незабутні чари дитинства .
Коли я був хлопчиком на Десні, мені хотілось,щоб дикі птиці сідали мені на голову і на плечі не тільки в снах
Объяснение:
Константин Ревин