6. Укажіть дієприслівник, морфологічний розбір якого виконано правильно. а) З-за Макарової хати викочувалась хмара, вкриваючи галявину передчасними
сутінками. (Григір Тютюнник.)
Вкриваючи особлива форма дієслова дієприсл. док вид, обст.
б) А в степу, загубивши прямий шлях, тасав і крутив вітер. (К. Басенко.)
Загубивши особл. форма дієслова дієприсл. док, вид, обст.
в) Спантеличено снували червоненькі божі корівки, ховаючись від негоди
у призьбяні шпарки. (Григір Тютюнник)
Ховаючись особл. форма дієслова дієприслу док вид, обст.
По-перше, почуття гумору має бути адекватним. Дуже важливо розуміти, в якій компанії жартувати можна, а в якій не можна. Зазвичай адекватним є пожартувати в компанії своїх однолітків, коли ви перебуваєте в невимушеній обстановці. У людей однакового віку зазвичай схоже почуття гумору, тому, швидше за все, ваші однолітки добре зрозуміють і ваш жарт. По-друге, важливо оцінювати ситуацію, в якій ви жартуєте. Навряд чи жарти доречні на уроці чи на похоронах, а ось у вільний від навчання час у веселій компанії людей, налаштованих на відпочинок, жартувати дуже навіть можна і потрібно. Якщо ж ви пожартуєте в неправильній компанії або в неправильний момент, ви можете спровокувати образу з боку оточуючих людей, зробити їм неприємно або навіть викликати на свою адресу агресію.
Пожартувати дійсно смішно зможе лише та людина, яка має певні знання і розуміння життя. Справа в тому, що жарт – це ніби аналіз дійсності і демонстрація того, що життя навколо нас насправді смішне. Не можна жартувати, ґрунтуючись виключно на власній фантазії, кожен жарт повинний мати частку правди, зв’язок з навколишнім світом. І чим тонше цей зв’язок буде, тим жарт буде дотепнішим. Також не варто забувати, що кожен жарт повинен мати частку правди і частку жарту, необхідно правильно витримувати цей баланс.