6. Зміни іменники за відмінками: джміль, колосся, дівчина.
7. Зробити розбір слів за будовою – прекрасний, український, перебудова, весняний.
8. Скласти речення з фразеологізмом: дати хропака
9. Розкрити лексичне значеня фразеологізмів: давати горобцям дулі – це..., бити байди – це..., виходити сухим із води – це, грати в одну дудку – це, жалити язиком – це...
10. Який прочитаний твір тобі сподобався? Чому? Обгрунтувати відповідь.
Національний одяг — це святиня кожного народу. Вишита сорочка, вишитий рушник, хустка — здавна вважаються найсвятішим подарунком, коли хтось вирушає в далеку дорогу. Повага до одягу — це повага до свого роду, народу. Наші предки вважали, що нехтування національним вбранням призводить до втрати духовності. Із правіків одяг українців мав бути світлим. І вишитим. Чому так? Що за таїна в неодмінному прагненні прикрасити свій побут? Адже скрізь в Україні обмальовували хати, квітчали рушниками. Це була традиція, яку плекали й оберігали. Малюнки — не довільний набір ліній і кольорів, у кожній вишивці відображено уявлення людини про життя, а також довкілля.
Сорочка була й залишається головним одягом людини, про що свідчать давні приповідки: "Своя сорочка ближче до тіла", "Щасливий, бо в сорочці родився". Вважається, що сорочка, яка безпосередньо облягає тіло, є провідником магічної сили, прихованої в людині. Сорочка у чоловіків і в жінок мала символічне значення оберегу від злих вітрів і недоброго ока. Ось чому при виготовленні сорочки треба було дотримуватися цілої низки засторог і магічних дій (ворожінь).
Хустка теж здавна відігравала важливу оберегову функцію. Чи не через те вона так широко використовується в українському весільному обряді, починаючи зі сватання, коли дівчина на знак згоди підносила старостам хустку на хлібі, й закінчуючи "покриванням" молодої, таку хустку жінка зберігала все життя. Слід вивчати й повертати давні традиції носіння одягу, щоб ми теж навчилися бути в такій же гармонії з довколишнім світом, як і наші предки.
Объяснение:
Р.в.Дев'ятсот вісімдесят сьомого
Д.в.Дев'ятсот вісімдесят сьомому
Зн.в.Дев'ятсот вісімдесят сьомий(сьомого)
Ор.в.Дев'ятсот вісімдесят сьомого
М.в.На дев'ятсот вісімдесят сьомому
2) Н.в. шістсот п'ятдесят чотири
Р.в. шістсот п'ятдесяти чотири
Д.в. шестистам п'ятдесяти чотири
З.в. шістсот,шестисот п'ятдесятьох чотири
О.в. шестмистами п'ятдесятьма чотири
М.в. на шестистах п'ятдесяти чотири
3) Н.в. триста двадцять одна
Р.в. трьохсот двадцяти одного
Д.в. трьомстам двадцяти одному
З.в. триста двадцять одна
О.в. трьомастами двадцятьма одним
М.в. про трьохстах двадцяти одному