Перекоти́по́ле— загальна назва багатьох видів степових і пустельних трав'янистих рослин, що утворюють після відмирання круглі жмути, які качаються по вітру, розсіюючи насіння. Початок таким утворенням кладуть рослини, що розвивають галузисте, але тонке стебло з розчепіреним гіллям. Восени стебло відмирає та висихає, обламується біля кореня (чи виривається разом з корінням) і переноситься вітром по відкритих просторах. Шляхом стебло захоплює соломинки, гілочки інших чіпких рослин і нарешті скочується в досить велику груду
У зимовому лісі всі дерева нагадують фантастичні істоти. Можна уявити собі, що усипана снігом ялинка — це зачарований білий ведмідь, невеликий сніговий кущик — чарівний заєць або їжачок. А велетенський дуб в сніжному кожусі схожий на величезного страшного дракона. Якщо прогулюватися лісом, уявляючи чарівні фігури, в темний час доби, можна навіть злякатися. Здається, ніби ти потрапив у сніговий полон казкового царства. Ось на які витівки здатна чарівниця-зима!
Якщо зачепити гілку ялини, з неї так і посиплеться сніг. Дивишся вгору на ці білі фіранки й мимоволі милуєшся їх нереальним блиском. Так красиво й весело навколо! Так і підмиває перекидатися в глибоких заметах, грати в сніжки…
На гілці можна побачити птахів з яскравим оперенням: синиці та снігурі з цікавістю дивляться на лижників. Вони теж здаються незвичайно гарними на тлі білосніжних дерев. А ось білочку, хоча вони й водяться в нашому лісі, помітити не просто в її сіренькій зимовій шубці.
Перекоти́по́ле— загальна назва багатьох видів степових і пустельних трав'янистих рослин, що утворюють після відмирання круглі жмути, які качаються по вітру, розсіюючи насіння. Початок таким утворенням кладуть рослини, що розвивають галузисте, але тонке стебло з розчепіреним гіллям. Восени стебло відмирає та висихає, обламується біля кореня (чи виривається разом з корінням) і переноситься вітром по відкритих просторах. Шляхом стебло захоплює соломинки, гілочки інших чіпких рослин і нарешті скочується в досить велику груду
Объяснение:
удачи!!
У зимовому лісі всі дерева нагадують фантастичні істоти. Можна уявити собі, що усипана снігом ялинка — це зачарований білий ведмідь, невеликий сніговий кущик — чарівний заєць або їжачок. А велетенський дуб в сніжному кожусі схожий на величезного страшного дракона. Якщо прогулюватися лісом, уявляючи чарівні фігури, в темний час доби, можна навіть злякатися. Здається, ніби ти потрапив у сніговий полон казкового царства. Ось на які витівки здатна чарівниця-зима!
Якщо зачепити гілку ялини, з неї так і посиплеться сніг. Дивишся вгору на ці білі фіранки й мимоволі милуєшся їх нереальним блиском. Так красиво й весело навколо! Так і підмиває перекидатися в глибоких заметах, грати в сніжки…
На гілці можна побачити птахів з яскравим оперенням: синиці та снігурі з цікавістю дивляться на лижників. Вони теж здаються незвичайно гарними на тлі білосніжних дерев. А ось білочку, хоча вони й водяться в нашому лісі, помітити не просто в її сіренькій зимовій шубці.
Отже, чарівниця-зима — гарна пора.
Объяснение: