7. Безсполучниковим складним с речення АУ діда Корнія одразу сміються очі, брови, губи й довгі нуса, до яких підбирається вогонь (М. Стельмах). Б Але тато, ідбадьорюючи каже, що в нього син не ледащо, і за це я не знати як Вдячний йому (М. Стельмах). В Скинув той посланець шагику, випоров з неї грамоту й подає мені (М. Стельмах). ГIі похвала підбадьорює мене, я вже вільніше починаю орудувати серпом, вільніше виводжу переплетене березкою стебло (М. Стельмах). Дя беру з татових рук полив'яний тлек, стернями виходжу на дорогу, а далі житами, та Пшеницями, та вівсами біжу на долинку (М. Стельмах).
Безсполучниковим складним с речення
Г Iі похвала підбадьорює мене, я вже вільніше починаю орудувати серпом, вільніше виводжу переплетене березкою стебло.