7 клас Записати текст, розставляючи розділові знаки та вставляючи букви
(де потрібно).
Ой у лузі червона калина
Україна... Скаж..ш одне слово, і в уяві обов..язково вимал..вуют..ся
тополі калина в лузі а там – в..рба край долини. Майже у всіх народів є
улюбл..ні д. рева-символи. В українців це верба і калина. Калина біля хати —
ознака оселі україн..ця. Існує гарний звичай. Коли поч..нали будувати хату,
калину садили біля застільного вікна, як символ надійного жит..євого
благополуч. я і статку. А восени, вставляючи подвійні вікна, між шибками
клали червоні китиці. У найлютіші морози вони ж..Вили т.плом і красою
оселі. А надворі рубінові плоди калини засипані снігом виднілися здалеку.
Гарна та цілюща ця рослина була шанована в народі. Калина здавна
с.мволізувала мужність людей, які проливали кров.. за рідну землю в
боро..ьбі з ворогом. Калина є символом дівочої краси, її оспівували в піснях.
Отже давайте відродимо давній народний звичай: садити калину біля
кожної нашої хати. Нехай вона приносить у наш дім лише радість і щ.стя.​

ПРИКЛАД:Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця, часу, а іноді — й обставини дії, означення, присудок, підмет, додаток.1. [звідки?] Згори, [а звідки саме?] з міста, текли до води запахи вечірніх лип. (Ю. Яновський.)2. [коли?] Рано, [а коли саме?] за холоду, з росою добре жати. (І. Франко.)3. Данилко [як?] радо, [а як саме?] з підскоком, біг до сусідів. (Петро Панч.)4. Над оболонню висять низько [які?] білі, [а які саме білі?] аж прозорі, хмари. (І. Нечуй-Левицький.)5. Під синім склепінням високого неба розкинувся [який?] широкий, [а який саме широкий?] аж до самого обрію, степ. (Ю. Бедзик.)Іноді виділення тих чи інших членів речення як уточнювальних залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлювання. Відповідно до цього й вимовляються вони з різною інтонацією.1. [де?] Там, [а де саме?] далеко, [а де саме далеко?] на Вкраїні, сяє сонечко ясне. (П. Грабовський.) — [де?] Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. (І. Нечуй-Левицький.)2. [де?] У нас, [а де саме?] на Волині, найбільші й, мабуть, наймальовничіші озера. — Мені здається, що пейзажі [де?] в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й величі.

Іменник середнього роду Розклад відноситься до другого відміні і володіє закінченням -Е: Розклад-Розклади-розклад-Розклад-Розкладу-Розкладі. До речі, вельми поширена помилка - виділяти закінченням дві останні голосні, але то що добре для прикметників не завжди вірно для іменників, що і доводить схиляння слова.

Однокореневі словами виявляються: Розклад-Розписати-Писати-Письменник-Писемність-Лист.

Отже коренем слова буде морфема -ПІС-.

Далі виділимо в складі слова приставку рас, суфікс-а- від дієслова Розписати і суфікс іменника -НІ- (ний).

Отримуємо: РАС-ПІВ-А-НІ-Е (приставка-корінь-суфікс-суфікс закінчення), основа слова: РАСПІСАНІ-.

Объяснение: