7 класс от
Контрольна робота «Частка. Вигук»
1. За значенням частки поділяються на:
а) формотворчі, заперечні, модальні;
б) єднальні, протиставні, розділові;
в складні, складені;
г) причини, мети, допустові
2. Позначте рядок, у якому подано формотворчі частки:
а) бо, но, то, от, таки;
б) хай, нехай, б, би;
в) мов, навіть, еге, егеж;
г) аби, будь, не, ні
3. У якому рядку всі слова пишуться через дефіс:
а) аби/хто все/ж, з/яким/не/будь, то/ж;
б) дарма/що, коли/б/то, ні/би, чим/дуж;
в) де/який, що/правда, ані/когісінько;
г) будь/де, зробив/таки, бозна/скільки, як/небудь
4. НЕ пишеться зі словами разом, якщо:
а) вживається в ролі частки;
б) вживається в ролі префікса;
в) вживається для заперечення дії, ознаки предмета;
г) стоїть при числівнику, займеннику, службових частинах мови
5. У якому реченні частка НЕ пишеться разом:
а) Хто нічого (не)робить, той нічого (не)має.
б) Але війна (не)мала ні кінця, ні краю.
в) Я була малою горда, - щоб (не)плакать, я сміялась.
г) (Не)вдовзі в глибині поля заблискотів вогник трактора.
6. Виділіть речення, у якому використано формотворчі частки:
а) Народна пісня – то ж вона усій землі окраса.
б) Який-бо ти, дідусю, став суворий.
в) За що ж, - хто-небудь запитає, - Зозуля Півня вихваляє.
г) Тиміш дивився, і так йому чогось мила ся щебетушечка, що очей з неї не звів би.
7. Вкажіть речення, у якому використано вигук:
а) Ет, багато казати, та мало слухати, - хмурніють очі майстра.
б) Щастя добре, а правда краще.
в) Діти знали, що мати любить цю пісню, хоча кожного разу плаче від неї.
г) То ж при тобі, мій друже давній, вірний, пройшло життя дитяче моє.
8. Вкажіть речення, у якому неправильно розставлені розділові знаки:
а) Цю-цю скажені, схаменіться.
б) Бачив Хо таких, ох, бачив.
в) Гей ти, поле колоскове, молодість моя.
г) Аж іздалеку у відповідь почулось: го-ов!
9. Вкажіть рядок, у якому використано звуконаслідувальні слова:
а) ой, ну, ет, ех, ач;
б) ич, о, та цур йому, марш!
в) ку-ку, хлюп-хлюп, кап-кап, ха-ха-ха;
г) цю-цю, гов, гей, ой лишенько
10. Зробіть морфологічний розбір частки:
Пройти б на старе бойовище…
У ній йдеться про те, як у турецькій неволі уже тридцять літ перебуває сімсот козаків. Одного разу до ув’язнених прийшла «дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка» і запитала, чи не знають вони, який сьогодні день «в землі християнській».
Невольники, які тридцять літ «Божого світу, сонця праведного» не бачили, звісно, знати не могли. Тоді Маруся повідомила, що «завтра святий празник, роковий день великдень». Вона просила козаків не лаяти, не проклинати її за те, що нагадала про празник.
Маруся сказала, що «як буде пан турецький до мечеті від’їжджати», то віддасть їй ключі, от тоді вона й визволить невільників. У святу неділю Маруся Богуславка визволяла невольників, але з ними не тікала, а просила передати її батькам, щоб вони не збирали великих скарбів на викуп доньки, бо вона «вже потурчилась, побусурменилась Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного!»
Маруся Богуславка — не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки, яка, потрапивши в турецьку неволю і ставши дружиною турецького султана, не забуває рідної землі і намагається хоч щось корисне зробити для неї. Не маючи змоги повернутися в Україну, вона допомагає невільникам-козакам зробити це.
Тема: розповідь про те, як українська дівчина, яка стала дружиною турецького султана, допомагає своїм полоненим землякам повернутися до рідної землі.
Ідея: засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу турків, віра у щасливе вільне життя.