7.Перебудуйтe і запишіть подані речення так, щоб у них були вставні слова.
Мова-це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною. Коли Леся вийшла, Сергісві, незважаючи на веселий вечір, стало журно.
8.Перепишіть речення, поставте розділові знаки. Зробіть синтаксичний розбір речення.
Він то повз на животі по тонких крижинах то впирався палицею й перестрибував через водяні латки то бігав з кінця кінець криги.
ответ:Основн словотворення в українській мові: перехід з однієї частини мови в іншу
Категорія Будова слова. Словотвір
Увага! Тренувальні тести
Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!
Є дві великі групи в, за до яких в українській мові утворюються слова: морфологічна і неморфологічна. Вище ми розглянули морфологічну групу в словотвору, до яких належать: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, безафіксний, основоскладання, абревіація.
Неморфологічна група складається із морфологічно-синтаксичного, лексико—синтаксичного та лексико-семантичного в словотвору.
Найпоширенішим є морфологічно-синтаксичний б, який ще називають переходом однієї частини мови в іншу. Суть його досить слово не зазнає змін в написанні чи звучанн змінюється роль, яку воно відіграє в реченні, а також його значення. Наприклад, порівняймо два речення:
1. Український військовий корабель увійшов в гавань.
2. Кирило завжди мріяв стати військовим.
У в обох реченнях вживається слово «військовий», однак значення воно має різне. В першому випадку це прикметник, який є означенням до іменника «корабель». У другому випадку «військовий» - це іменник, що має значення - - особа, що служить у війську, в реченні слово – частина складеного присудка. Як бачимо «військовий» з прикметника перейшло в іменник і також змінилася його синтаксична роль. Саме тому цей б словотвору ще називають морфологічно-синтаксичним.
Объяснение:
Зараз, звичайно увесь хліб роблять машини, не із чистої пшениці. Але раніше... Раніше хлібороб - була одна з найкращих робіт. Хліборобів шанували і любили. Вони поверталися додому дуже пізно, адже любили свою роботу і хотіли щоб усі люди теж полюбили її і зрозуміли, що хліб - це великий скарб, задля якого багато людей віддали б усе, що в них є.