7.поставте в пропонованому нижче реченні розділові знаки, підкресліть головні та другорядні члени, надпишіть над кожним словом, якою частиною мови воно виражене. накресліть схему речення.

для того щоб україна стала україномовною нам мабуть треба собі змінити установку й зрозуміти мають з'явитися в українській мові різні акценти адже сьогодні відбувається вихід за межі того гетто де була прекрасна українська мова яку знали кілька тисяч чи десятків тисяч людей.

В усі часи мудреці замислювались над питанням як пізнати світ. Деякі багато вчились і подорожували деякі шукали відповідь у собі,деякі прагнули знайти правду, роблячи добрі справи і допомагаючи людям. Ніхто не помилявся, істина була поруч. Кожна людина обирає свій шлях пізнання і кожен особисто для неї є правильним. На мою думку, далеко ходити не треба - відповідь криється в тобі самому. Кожна людина в світі індивідуальна і неповторна, цікава й глибока, наче океан, а її внутрішній світ, як космос - неосяжний, пізнати і зрозуміти який дуже непросто. Одне діло - вивчати і намагатися порозумітися з іншими людьми, зовсім інше - досконало пізнати себе, зрозуміти себе, налагодити зв"язок зі своїм внутрішнім світом, подружитися з собою. Так,саме подружитися, як би дивно це не звучало. Людина, яка порозуміла себе, може вправно себе вдосконалювати, отже, змінюватися на краще. З порозумінням себе приходить і порозуміння з навколишнім світом. "Мудрець пізнає світ, не виходячи з дому". Це як,запитаєте ви? Можливо інтернет або засоби масової інформації? Аж ніяк. Вислів з"явився дуже давно, коли про інтернет та інші ЗМІ і подумати ще не могли. У ролі "мудреця", що пізнає світ, може бути кожен.  Світ складається з людей: люди йогонаповнють, люди його змінюють. Уся заковика в тому, що пізнаваючи одного себе, пізнаєш світ. Тому що "Для всьго світу ти лише хтось, а когось ти - цілий світ". Почни з вивчання самого себе, і тобі легше буде зрозуміти інших. З налагодженням зв"язку між собою і своєю підсвідомістю місточок розуміння від тебе до навколишнього світу паралельно росте. Тому, щоб досягти вершин взієморозуміння зі світом, раджу вам перщ за все звернути увагу до вислову Г.Сковороди.    

Прийшла весна у рідний край, та принесла із собою легкий, м'який вітерець. На деревах почали з'являтися листочки. Сніг почав танути, на пагорбі вже пробивалися квіточки. Он видно зайця, який, пробігши, прим'яв травичку. Пташки, з різнокольоровим пір’ям оселилися на верзівці мого солом'яного даху. На подвір’ї мурликали кошенята, і терлися об лавку. З-за хвіртки виглядала корова, яка тільки-но встала з м'якого сногу сіна. Курочки дзьобали черв'яків, що повиповзали зі своїх схованок! Весна прийшла!