Привіт, Андрій, мене було за на день народження найкращого блогера. Мною та момою виготовлено подарунок, але я не знаю чи йому сподобається, ти міг би подивитись та оцінити?
Андрій: дуже гарно вишито, а хто пік періг? На вигляд він дуже гарний
Ілля: я, подобається?
Андрій: так, гарно спечено, напевно і на смак буде смачно
Ну все бувай, я ще хочу до меннику з вечіркою
Ілля: привіт, вітаю з днем народження бажаю всього самого найкращого, найголовніше здоров'я
Блогер:привіт, дякую, вибач, що але ти не міг би мені до бо мені ще потрібно поїхати у магазин
Ілля: так, звісно
*приїхав блогер коли уже все було зроблено"
Блогер: вау, і це ти все сам?
Ілля: так
Блогер: дуже гарно прикрашено, виготовлено,накрило, прибрано.
День народження – це одне із найулюбленіших свят більшості людей. Це і не дивно, адже в цей день людина отримує найбільше подарунків та побажань, її чекають приємні сюрпризи та зустрічі з друзями. В цю днину відчуваєш себе найважливішим на всій Землі.
Коли я прокидаюсь в свій День народження, то перше, що бачу – це подарунок, котрій стоїть на моєму столі. Це така сімейна традиція – залишати його там. В цей час мама вже хазяйнує на кухні, звідти долинають смачні запахи, котрі примушують швидше піднятись з ліжка і піти до неї. Неня мене ніжно цілує і намагається попіднімати за вуха стільки разів, скільки років виповнюється, але я пручаюсь, бо цей процес мені не дуже подобається. Тут же підходить і батько, котрий вже підготував якийсь веселий жарт.
Потім ми з ним починаємо прикрашати кімнати, адже по обіді до мене в гості мають прийти мої друзі. Ми надуваємо кольорові повітряні кульки, на яких тато пише різноманітні побажання для мене, а опісля розміщаємо їх на дверях та вікнах. Далі тато показує підготовлену вже стінгазету з яскравими малюнками та побажаннями. Її він розвішує на стіні в моїй кімнаті. За цей час мама вже наготувала багато смачних страв. На столі ледь вистачає місця, щоб їх поставити, але вона всеодно переживає, бо їй здається, що це мало. Так поступово підходить той час, коли починають сходитись мої гості.
Друзі приходять вчасно. Кожен з них мене вітає, дарує подарунок, а деякі презентують навіть квіти. Потім ми сідаємо за стіл, гуляємо в різні ігри, співаємо караоке, беремо участь в підготовлених батьками конкурсах. Але на жаль швидко підкрадається пізній вечір, і гості починають збиратися додому.
Я дуже люблю свій День народження. Адже це дуже веселе свято, після якого залишається купа чудових спогадів, ну і, звичайно, гора прехороших подарунків.
Привіт, Андрій, мене було за на день народження найкращого блогера. Мною та момою виготовлено подарунок, але я не знаю чи йому сподобається, ти міг би подивитись та оцінити?
Андрій: дуже гарно вишито, а хто пік періг? На вигляд він дуже гарний
Ілля: я, подобається?
Андрій: так, гарно спечено, напевно і на смак буде смачно
Ну все бувай, я ще хочу до меннику з вечіркою
Ілля: привіт, вітаю з днем народження бажаю всього самого найкращого, найголовніше здоров'я
Блогер:привіт, дякую, вибач, що але ти не міг би мені до бо мені ще потрібно поїхати у магазин
Ілля: так, звісно
*приїхав блогер коли уже все було зроблено"
Блогер: вау, і це ти все сам?
Ілля: так
Блогер: дуже гарно прикрашено, виготовлено,накрило, прибрано.
Коли я прокидаюсь в свій День народження, то перше, що бачу – це подарунок, котрій стоїть на моєму столі. Це така сімейна традиція – залишати його там. В цей час мама вже хазяйнує на кухні, звідти долинають смачні запахи, котрі примушують швидше піднятись з ліжка і піти до неї. Неня мене ніжно цілує і намагається попіднімати за вуха стільки разів, скільки років виповнюється, але я пручаюсь, бо цей процес мені не дуже подобається. Тут же підходить і батько, котрий вже підготував якийсь веселий жарт.
Потім ми з ним починаємо прикрашати кімнати, адже по обіді до мене в гості мають прийти мої друзі. Ми надуваємо кольорові повітряні кульки, на яких тато пише різноманітні побажання для мене, а опісля розміщаємо їх на дверях та вікнах. Далі тато показує підготовлену вже стінгазету з яскравими малюнками та побажаннями. Її він розвішує на стіні в моїй кімнаті. За цей час мама вже наготувала багато смачних страв. На столі ледь вистачає місця, щоб їх поставити, але вона всеодно переживає, бо їй здається, що це мало. Так поступово підходить той час, коли починають сходитись мої гості.
Друзі приходять вчасно. Кожен з них мене вітає, дарує подарунок, а деякі презентують навіть квіти. Потім ми сідаємо за стіл, гуляємо в різні ігри, співаємо караоке, беремо участь в підготовлених батьками конкурсах. Але на жаль швидко підкрадається пізній вечір, і гості починають збиратися додому.
Я дуже люблю свій День народження. Адже це дуже веселе свято, після якого залишається купа чудових спогадів, ну і, звичайно, гора прехороших подарунків.