7)У реченні I ось тепер, в ці передзимні дні, по дpібці, як по слізці зозуляти, по слову - так запраглося мені себе зібрати (Г.Світлична) відокремлюється: *
уточнююче означення;
член речення, що починається словом з уточнюючим i приєднувальним значенням.
уточнююча обставина;
8)У реченні Тебе ж у далеч владно закликає напоєна надіями пітьма (В.Симоненко) виділені члени речення: *
відокремлюються (з обох боків комами);
не відокремлюються.
9)У реченні Ось тоді, може, й подумають, чи не ліпше буде, холи в Києві сидітиме воєводою хтось із наших, українських, князів (Д.Міщенко) наявні відокремлені члени *
А) означення;
Г) обставина;
Ґ) уточнюючі члени речення.
Б) прикладка;
В) додаток;
10)У реченні I справді, хоч минають відтоді місяці й роки, проходять над степами курявні чорні бурі, а капітанів дарунок все стоїть у материній кімнаті, білосніжний i чистий, ніби щойно скупаний океанською хвилею, ніби щойно добутий з океанського дна (О.Гончар) означення відокремлюються, тому що: *
Б) одиничний прикметник (дієприкметник) стоїть після іменника, перед яким уже є означення;
Ґ) прикметники чи дієприкметники (з пояснювальними словами або без них) відірвані від означення іншими словами, особливо присудком;
А) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть після означуваного іменника;
В) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником і має додаткове обставинне значення (причини);
Г) прикметники чи дієприкметники (з пояснювальними словами або без них) є означеннями до особових займенників, незалежно від того, чи вони стоять після займенника, чи перед ним;
11)У реченні Кияни плакали. I плив Дніпром Перун. ...Вмирав самотній, як усі вигнанці (О.Пахльовська) означення не відокремлюється, тому що: *
А) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником і не має додаткового обставинного значення;
Б) одиничні прикметники (дієприкметники) стоять після іменника, перед яким немає означення, i не мають інтонаційного, стилістичного навантаження;
В) означення за змістом стосується не так підмета, як присудка;
Г) означення стоїть після неособового займенника, узгодженого з ним.
12)У реченні Так було, аж поки не дізнався про це товариш Яцуба, відставник (О.Гончар) прикладка відокремлюється, тому що: *
Д) приєднується за до слів родом, на ім’ я, на прізвище тощо;
Г) власна назва; має уточнююче значення;
Б) поширена прикладка стоїть перед пояснювальним іменником i має обставинний відтінок (причини);
Ґ) стосується власної назви й стоїть після неї;
В) стосується особового займенника;
А) поширена прикладка стоїть після іменника, якого стосується;
«Захар Беркут» цитатна характеристика Максима «мов здоровий дубчак між явориною, визначався між усім тухольським парубоцтвом» «…Молодий гірняк»; «…перший удалець на всю тухольську верховину, син тухольського бесідника Захара»; «…всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок. Чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між їх слугами… усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах, мов рівний серед рівних. Товариші поводилися з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялись і жартували з ним. …Боярська служба… поважала за його звичайність і розсудливість»;
«…його хороше, сонцем обпалене і здоровим рум’янцем осяяне, одверте, щире лице»; «В його серці, смілім і чистім, як щире золото…»; «…дитя гір»; «Усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах..»; «Хоч і в путах, я все буду вольний чоловік. У мене пута на руках, а в тебе на душі!» «Життя в неволі нічого не варте»
«Захар Беркут» цитатна характеристика Мирослави «…Не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у смілості й рішучості, властивій тільки мужчинам, що виросли в ненастанній боротьбі з супротивними обставинами», «…виросла на свободі, що виховання її було мужське, і що в тім прегарно розвиненим дівочім тілі живе сильний, великими здібностями обдарований дух. Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженні втратила матір. Ненька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задовольнити її палку натуру, привчав її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках. І чим більші трудності їй приходилось поборювати, тим охітніше бралася вона за діло, тим краще проявлялася сила її тіла й її рішучого, прямого характеру. Але попри все те Мирослава ніколи не переставала бути женщиною і ніжною, доброю, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те лучилось в ній у таку дивну, чаруючу гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову,— той до віку не міг забути її лиця, її ходу, її голосу, тому вони пригадувалися живо і виразно в найкращих хвилях його життя так, як весна навіть старому старцеві пригадує його молоду любов». «…Незвичайна ненщина поровень з найсильнішими мужами поборювала всякі трудності утяжливої дороги. Як легко перескакувала гнилі ломи і величезні трами…» «А що ж то в мене нема сили? А що ж то я не владаю луком, ратищем і топором? Ану, нехай котрий-будь із твоїх поселенців спробує зо мною порівнятися,— побачимо, хто дужчий!» «Якою самітною, якою круглою сиротою чула вона себе тепер на світі, хоч тут же коло неї сидів її батько! Якою нещасною чула вона себе тепер, хоч батько недавно ще запевняв її, що все робить для її щастя!» «Її слова, її погляд, дотик її рук і її вісті — все те немов вирвало його (Максима) з темного гробу, повернуло йому життя».
Украинська мова одна з найспивучих та найкрасивиших мов на свити. Вона дуже багата на приказки та фразеологизми, але людини потрибно мова на який його будуть розумити. По перше я не можу сказати що украинська мова якось возвиситься у майбутньому. Так ми маемо право казати що украинська мова така ж мова як и росийська и ничим не уступае у красоти та цикавости, але украинська мова це по перше мова великои поэзии та мова души.
По друге украинська мова це мова яка живе тильки у сердцях людей яки чтять традиции свого народу, яки можуть, та хочуть говорити красиво. украинська мова дае нам понять як ранише неглядючи на невзгоди люди любили життя.
Та по трете яки б труднощи не переживавала Украина, щоб з нею не сталося, украинци просто не дадуть померти наший ласкавий та спивучий мови. (извини за русский язык, но думаю разберёшься)