В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
dimasik4325
dimasik4325
12.03.2023 15:39 •  Українська мова

7. установіть відповідність між поняттями та . 1. пряма мова; 2. діалог; 3. непряма мова; 4. цитата. а) дідусь підтвердив, що на плесі завжди є качки (остап вишня). б) «мушу йти в полонину, марічко», – сумував іван заздалегідь (м. коцюбинський). в) за словами о.с. мельничука, «основною одиницею мови в усіх мовах є речення». г) – вставай! годі спати. треба вирішити, як нам жити далі. - що? – невторопав з просоння марусик. - ти як хочеш, а я думаю втекти з дому, – важко зітхнув сашко циган. (в. нестайко)

Показать ответ
Ответ:
McVano
McVano
02.06.2022 13:13

Відповідь:Лисиця виглянула з нори, помружила малинові від сонця очі, розсунула мордочкою звіробій, подумала, помріяла, жовтенько залягла. Лисиця не бачила, що я її бачу з копиці сіна.

Над лисячою норою від краю поля довгов'язий "дикун" крав колгоспну картоплю. Лисиця тихенько свиснула. Але на цей раз свиснула не вона, а довгов'язий "дикун" свиснув своєму корешу, аби той біг швидше. Кореш біг старим деснянським річищем, і дві його сині спортивні сумки з білими літерами "Києву — 1500" читалися далеко, прочитала їх, видно, і лисиця, бо знову гулькнула у нору.

Лисиця жила в старому деснянському березі під старою дикою грушкою, і кращого місця для неї не було: від лівого ока на горбі темніє ліс із пахучим селом Соколівка, від правого ока тече правдива Десна. Перед норою внизу лежить моє озерце з чаїними гніздами в рогозі, за озерцем сидить моя копичка, де я виглядаю по шию в сіні, а далі, скільки біліє чаїне крило, туманіють деснянські луги, з мишами і жуками, жабами та вужами.

"Дикуни" похекали з картоплею до Десни, до палатки, і лисиця знову виглянула з нори: когось вона гладила у норі, бо вуса її тремтіли.

Я вивільнив з-під боку залежану руку і вже хотів було закуняти, як сонна моя копиця затрусилася і щось під нею бабахнуло: запахло чимось таким, що мені і навіть лисиці не стало чим дихати. Лисиця обхопила лапами звіробій і стала в нього внюхуватись, щоб не вчадіти... Я перегнувся з копиці і побачив, як об мою копичку чухається такий собі дикий кабанчик завбільшки з наш човен "Прогрес". Боки йому роздуло, мабуть, від пізньої вечері на картоплищі, і от прикурнув на ніч під моєю копичкою, переїд від картоплі на ранок дав себе знати, і кабан сам себе розбудив. Чухався він, як і належить чухатись мерові тутешніх лугів з корінцями медових трав, полів з картоплями, лісів з дубняками і прочая, і прочая.

З того берега в Десну упало дві берези — проплив сірий з черевцем теплоходик з Києва, вперся в Десну, і Десна, вириваючись з-під нього, так ударила хвилями в свій низький берег, що берези не встигнули навіть ойкнути.

Кабан понурив рило в луг і став наслухати: до падіння беріз він звик, падали в Десну вони часто, і вони, і осокори, звик до човнів, впізнавав їх по голосу, який "Прогрес", чи "Казанка", а по суботах і неділях відходив з Десни подалі в луги — так гриміло, що аж боліло кабанові у вухах від Алли Пугачової і тих човнів,— звик до всього. Кабан, видно, почув мене. Він оглянувсь на луги — ніде нікого, лише далеко вдалині в сизо-малиновому тумані з машини злазили косарі, Десна ще порожня, сонна, двоє "дикунів" на березі чистять картоплю, хай собі чистять,— каже про себе кабан,— я їх не боюсь, я сам — дик, лисицею пахне з-під грушки старого берега, нехай собі пахне, що я, лисиці ніколи не чув?!

Кабан задер рило на копицю, але я вже заслонив обличчя віхтем сіна й дивився на нього крізь сіно. Над копицею продеркотів кукурудзник, над кукурудзником в пірчастих хмарах розминулися два реактивні — кабан звик і до літаків, слава богу, не один рік на світі живе... Трактори і машини, літаки і човни — всі вони були його сусідами по життю, кабан їх не боявся, швидше, вони боялись його. Але — що ж таке? — наче нікого нема і наче хтось є?.. Раптом кабанові на рило, на самісінький п'ятачок, сіла синя бабка, сіла, засміялася синіми крильцями, ще й ніжку встромила кабанові у ніздрю, бо там було ніжці тепло.

Кабан скосив очі на свій п'ятачок, на бабку, і його щетина піднялась, як намагнічена, кожна щетинка застриміла окремо: сів би йому на рило літак чи трактор, то було б ще нічого, ті хоча б то спиталися, а це ж сіло без спросу, бринливе і синє, ще й лапу у ніздрю запхало, добирається лапою до серця — пропало серце!.. І тут, рятуючи богом дане єдине життя, мер лугів і лісів, боліт і полів і прочая дав такого горака і знову бабахнув так, що копиця моя задиміла! Позривалися з гнізд і закричали не своїми голосами чайки, а в пахучому селі Соколівка заплакала чиясь маленька дитина...

Кабан нісся лугом, з нього вистрілювала неперетравлена за ніч картопля, і, вже зовсім легкий, він просвистів поміж помертвілими "дикунами", вплужився у Десну, проорав її світанковий малиновий сон, виборсався за впалими березами на берег, гидливо оглянувся та й емігрував у потойбережний деснянський лісовий світ.

Лисиця рвала боки зі сміху: вона давно знала цього пришелепкуватого дурнобіга, якому, як переїсть, ні з того ні з сього щось таке привередиться, і він так само, ні з того ні з сього, зривається і пре-летить, аж повітря горить за ним...

Пояснення:це все що змогла. Якщо не важко то коли відповідь гарна постав як найкращу будь ласка

0,0(0 оценок)
Ответ:
08760000
08760000
08.10.2022 14:56

ОбъяснениеЩо таке взагалі сенс життя? Тема пошуку сенсу життя існує давно, люди завжди замислювалися про причини існування на Землі. Існує твердження, що це всього-на-всього цілі, які ставить перед собою кожна людина, будь то жінка або чоловік, дитина або старий. І хоча всі члени суспільства бажають підкорити поставлену перед собою вершину, у чоловіків мети носять більш егоїстичний характер, ніж у жінок.

Своїм сенсом життя жінки бачать у віддачі своїх сил своїм близьким. Основна маса жінок вважає своїм обов’язком турботу про сім’ю, створення затишку, народження дітей і все, що пов’язано із заощадженням сімейного вогнища. Вони готові відмовитися в ім’я цього від громадської і трудової діяльності. Для жінки найголовніше бути прекрасними господинями в будинку, а також мати інші хороші жіночі якості.

Переважне положення в суспільстві майже завжди віддається чоловікам. Вони не тільки вважаються здобувачами їжі і захисниками сім’ї, а й намагаються показати свої досягнення в галузі політики, науки, вони займають основні керівні пости і їх завжди обурює бажання жінки домінувати в чомусь над ними. Тому їм не подобається, коли феміністки та інші активні жінки ставлять своєю метою займатися чоловічими справами. Зайняти гідний статус у суспільстві – ось основний сенс життя кожного чоловіка. Сім’я, турбота про дітей у них переноситься на другий план.

Чоловік і жінка по-різному ставляться до освіти і престижу, у них різні потреби в спілкуванні і, що найголовніше, у них різне природне призначення в житті. Жінки ставляться більш серйозно до сімейних відносин, чоловіки ж, продовжують вести себе як дитина – будують будинки, грають у автомобілі, які купують за великі гроші, створюють різні політичні чвари, змінюють історичний хід подій, беруть участь у військових інтригах і роблять інші речі, які доставляють їм задоволення і підвищують їх статус у суспільстві. При цьому вони хочуть показати свою велич і величезний вплив на життя інших людей. Над цим образом вони готові трудитися все своє життя й іншої мети або мрії не бачать перед собою.

Безумовно, новий світ, сучасне суспільство вносить свої корективи у сенс життя чоловіка і жінки. Саме тому зараз з’являються жінки, які відмовляються від сімейного затишку і займаються своєю кар’єрою. В деяких випадках, і це доведено історичними фактами, вони справляються з чоловічою роботою краще, ніж самі чоловіки. У будь-якому випадку слід зауважити, що і чоловіки, і жінки, не дивлячись на розбіжність у поглядах з багатьох питань, хочуть в чомусь реалізуватися і поліпшити свій внутрішній світ стати щасливими. Може, створення щастя і є сенс життя для всіх поколінь, для всіх віків і статевих відмінностей, для всіх, хто в щось вірує і чимось нехтує? Пошук сенсу життя часом займає тривалість самого життя. Поспішайте зрозуміти і скуштувати приємний смак цього щастя.:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота