7 Установи відповідність між дієсловами та їхніми формами. 1 дієслово в неозначеній формі; А покрила; 2 дієслово у формі І особи; Б обізвуся; 3 дієслово у формі ІІІ особи; в збудовано; 4 безособове дієслово. Оглітати; дміркуєш.
На мою думку, в дану тезу геній-філософ вклав наступний зміст: відкрий своє серце ближньому... твоя душа - неозорий р, самотнє его приречене блукати в безмежності цього поневіряючись від монотонності й беззмістовності власного існування.
В наші дні, досить популярним напрямком є втеча від буденності, від стереотипів, нетрадиційність поглядів, відмінність від "сірої маси" (а головне - показати свою нестандартність, наголосити на своїй "іншості"). Масовий спротив стандартам стає мейнстрімом, а отже - формує свої стандарти. Показова оригінальність - всього лиш черговий тренд. Чергова мода на чергове масове божевілля. "Сіра маса" витісняється "Кольоровою", візуально яскравішою, але все тою ж Масою. Спротив заради спротиву, "брейк зе систем, бо так треба" - така характеристика сучасних молодіжних тенденцій.
Справжня оригінальність - це діагноз. Це доля. Невідвороність. Дар, і водночас - прокляття. Не той непересічний, хто зумів виділитись з маси, а той, хто не зумів у неї вписатись. Такі люди не хизуються своєю нестандартністю, не кричать "ЯНЕМАСА!". Вони самотні від природи. Вони не потребують суспільства. Вони творці, а не творіння. Такі люди вільні від стереотипів. Це найглибша й найцінніша свобода, проти якої "все злото - лиш болото". Звідси випливає висновок: вроджена нестандартніть - неймовірний дар, що робить людину безсмертною у всіх значеннях.
Але у всього є своя ціна. Чим більша сила - тим більша відповідальність. Геніальність приречена на самотність. І якщо вище я описував самотність як блаженство, зараз пропоную заглибитись в її негативні сторони. Люська душа, як великий будинок. В ній знайдеться місце для всіх, а самотність прирікає на монотонне блукання. Ми створені, щоб любити не тільки себе, а й інших ("Всякому серцю - любов і тепло"). В цьому, на мою думку, секрет душевної гармонії, якої так шукав Сковорода: щасливий лише той, в чиїй душі є криниця, з якої в спеку можна напитись самому й напоїти друга. Свіжа благодатна вода з внутрішньої криниц стає елеєм тільки тоді, коли нею поділишся. Самотність (справжня, вроджена самотність) позбавляє людину здатності задовольнити свої суспільні інстинкти. Це створює постійну внутрішню порожнечу, відчуття неповноцінності, часто доводить до божевілля. Хтозна... можливо, саме в божевільних "розум, як чистий кришталь".
Всі ми мріємо. Хтось більше, хтось менше. Хтось про звичайне, земне, а хтось про напівреальне, фантастичне. Хтось масштабно, а хтось потрохи. Але всім нам хочеться, щоб наші мрії збувались. Але не всі знають як це зробити. Тож що треба зробити для здійснення своєї мрії?
Мрія – ціль – дія – результат. Отак схематично можна зобразити шлях до здійснення мрії. Ніби все просто, чи так лише здається? Звичайно треба розуміти наскільки реальною є мрія. Ні, не треба думати, що мріяти про подорожі на інші планети абсурдно, адже так би ми жили сьогодні і без світла і автомобілів, бо це і (багато інших винаходів) з’явились саме завдяки мріям. Але ж не треба мріяти про те, щоб погладити динозавра – хоч й існують думки про машину часу, але ж поки цього ніхто не зробив (хоча не варто виключати й такої ймовірності).
Визначившись наскільки реальною є мрія, варто зрозуміти скільки часу потрібно на її втілення. Якщо ви мрієте про шоколадний торт, то тут все просто – півгодини для походу в магазин і ваша мрія здійснена. Або ж півдня для приготування торту і ви вже смакуєте своїм тортом. Ну добре, з другим варіантом не все так просто. Іноді треба дві-три спроби, щоб справді смакувати своїм тортом. От на це і треба звернути увагу. Час на втілення мрії і вміння його розрахувати – це один з ключів успіху мрії. Якщо ви хочете купити новий автомобіль популярної марки, то, звичайно, ви навряд зможете заробити на нього за місяць. Якщо “прорахуватись” з часом, то неможливість (а так здаватиметься, якщо ви не встигнете здійснити мрію за відведеней час) її здійснення буде для вас катастрофою. Якщо мрія масштабна, мається на увазі велика, яка потребує багато зусиль, то вона потребує і багато часу. Варто розуміти просту істину – час не головне, головне якість.
Окрім реальності і розрахування часу мрії, які вже по суті перейшли у розряд цілей, потребують дій. Мріяти про вміння складати оригамі лежачи на ліжку це, звичайно, цікаво, але з цієї мрії нічого не буде, якщо не діяти. Треба встати з ліжка, записатись в гурток оригамі чи почати самостійно освоювати це мистецтво. Спочатку вам щось не вдаватиметься, щось буде йти не так. Але тут знову варто згадати про час – декілька спроб і все почне вдаватися. Головне – діяти, що буквально означає “втілювати свою мрію в життя”.
На мою думку, в дану тезу геній-філософ вклав наступний зміст: відкрий своє серце ближньому... твоя душа - неозорий р, самотнє его приречене блукати в безмежності цього поневіряючись від монотонності й беззмістовності власного існування.
В наші дні, досить популярним напрямком є втеча від буденності, від стереотипів, нетрадиційність поглядів, відмінність від "сірої маси" (а головне - показати свою нестандартність, наголосити на своїй "іншості"). Масовий спротив стандартам стає мейнстрімом, а отже - формує свої стандарти. Показова оригінальність - всього лиш черговий тренд. Чергова мода на чергове масове божевілля. "Сіра маса" витісняється "Кольоровою", візуально яскравішою, але все тою ж Масою. Спротив заради спротиву, "брейк зе систем, бо так треба" - така характеристика сучасних молодіжних тенденцій.
Справжня оригінальність - це діагноз. Це доля. Невідвороність. Дар, і водночас - прокляття. Не той непересічний, хто зумів виділитись з маси, а той, хто не зумів у неї вписатись. Такі люди не хизуються своєю нестандартністю, не кричать "ЯНЕМАСА!". Вони самотні від природи. Вони не потребують суспільства. Вони творці, а не творіння. Такі люди вільні від стереотипів. Це найглибша й найцінніша свобода, проти якої "все злото - лиш болото". Звідси випливає висновок: вроджена нестандартніть - неймовірний дар, що робить людину безсмертною у всіх значеннях.
Але у всього є своя ціна. Чим більша сила - тим більша відповідальність. Геніальність приречена на самотність. І якщо вище я описував самотність як блаженство, зараз пропоную заглибитись в її негативні сторони. Люська душа, як великий будинок. В ній знайдеться місце для всіх, а самотність прирікає на монотонне блукання. Ми створені, щоб любити не тільки себе, а й інших ("Всякому серцю - любов і тепло"). В цьому, на мою думку, секрет душевної гармонії, якої так шукав Сковорода: щасливий лише той, в чиїй душі є криниця, з якої в спеку можна напитись самому й напоїти друга. Свіжа благодатна вода з внутрішньої криниц стає елеєм тільки тоді, коли нею поділишся. Самотність (справжня, вроджена самотність) позбавляє людину здатності задовольнити свої суспільні інстинкти. Це створює постійну внутрішню порожнечу, відчуття неповноцінності, часто доводить до божевілля. Хтозна... можливо, саме в божевільних "розум, як чистий кришталь".
Объяснение:
Всі ми мріємо. Хтось більше, хтось менше. Хтось про звичайне, земне, а хтось про напівреальне, фантастичне. Хтось масштабно, а хтось потрохи. Але всім нам хочеться, щоб наші мрії збувались. Але не всі знають як це зробити. Тож що треба зробити для здійснення своєї мрії?
Мрія – ціль – дія – результат. Отак схематично можна зобразити шлях до здійснення мрії. Ніби все просто, чи так лише здається? Звичайно треба розуміти наскільки реальною є мрія. Ні, не треба думати, що мріяти про подорожі на інші планети абсурдно, адже так би ми жили сьогодні і без світла і автомобілів, бо це і (багато інших винаходів) з’явились саме завдяки мріям. Але ж не треба мріяти про те, щоб погладити динозавра – хоч й існують думки про машину часу, але ж поки цього ніхто не зробив (хоча не варто виключати й такої ймовірності).
Визначившись наскільки реальною є мрія, варто зрозуміти скільки часу потрібно на її втілення. Якщо ви мрієте про шоколадний торт, то тут все просто – півгодини для походу в магазин і ваша мрія здійснена. Або ж півдня для приготування торту і ви вже смакуєте своїм тортом. Ну добре, з другим варіантом не все так просто. Іноді треба дві-три спроби, щоб справді смакувати своїм тортом. От на це і треба звернути увагу. Час на втілення мрії і вміння його розрахувати – це один з ключів успіху мрії. Якщо ви хочете купити новий автомобіль популярної марки, то, звичайно, ви навряд зможете заробити на нього за місяць. Якщо “прорахуватись” з часом, то неможливість (а так здаватиметься, якщо ви не встигнете здійснити мрію за відведеней час) її здійснення буде для вас катастрофою. Якщо мрія масштабна, мається на увазі велика, яка потребує багато зусиль, то вона потребує і багато часу. Варто розуміти просту істину – час не головне, головне якість.
Окрім реальності і розрахування часу мрії, які вже по суті перейшли у розряд цілей, потребують дій. Мріяти про вміння складати оригамі лежачи на ліжку це, звичайно, цікаво, але з цієї мрії нічого не буде, якщо не діяти. Треба встати з ліжка, записатись в гурток оригамі чи почати самостійно освоювати це мистецтво. Спочатку вам щось не вдаватиметься, щось буде йти не так. Але тут знову варто згадати про час – декілька спроб і все почне вдаватися. Головне – діяти, що буквально означає “втілювати свою мрію в життя”.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/shcho-treba-zrobyty-dlia-zdiisnennia-svoiei-mrii-tvir