7. Візьми інтерв'ю в Однокласників. Постав їм такі запитання. 1. Де ти провів (провела) свої канікули?
2. Що найбільше сподобалося?
3. Якими словами
назвами ознак можеш описати
свої канікули?
8. Напиши 2-3 речення про свої канікули. Використай слова
назви ознак.​

У кожної людини є найпам'ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене — це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, без дружби немає вірності, з дружби починається людяність. Дванадцять років тому на місці кукурудзяного поля і колгоспних ферм «виріс» молодий житловий масив. Білі багатоповерхівки височіли над землею, ніби торкаючись хмар рогачами телеантен, і самі нагадували хмари. Я і мої ровесники зростали разом із цим районом, тут нам усе близьке і знайоме. Наша вулиця пряма і широка. Улітку тут багато зелені, адже на один бік припала лісосмуга, перетворена на затишну алею. З іншого, сонячного боку,— завжди багато квітів, проте і дерева за дванадцять років вже встигли підрости. Край вулиці виходить у поле. Із вікон верхніх поверхів відкривається чудовий краєвид — неосяжні зелені поля, які на початку літа золотяться соняшниковим сяйвом. Інший край вулиці впирається у широку автомобільну магістраль, за якою починаються приватні забудови. Хоча одноповерхові будиночки і претендують на оригінальність архітектури, я люблю багатоповерхівки. Особливо приємно дивитися на дев'ятиповерхівки з візерунками біля дахів — це будинки поліпшеного планування. Вони виділяються своєю оригінальністю. Вулиця дуже довга, а з обох її країв розташувалися «Універсами». їх спроектовано майже однаково, тому вулиця набуває своєрідного обрамлення. Для обслуговування жителів на території нашого мікрорайону заплановано необхідні громадські та державні заклади. Більшою мірою вони розташовуються на перших поверхах багатоповерхових будинків, за винятком хіба що магазинів і кафе. Кафе «Лотта» стало улюбленим місцем відпочинку молоді. А між будинками у затишних дворах розташувалися дитячі садочки та школи. В оточенні житлових будинків моя школа. Ця триповерхова споруда побудована так, що багато її вікон виходять у внутрішній дворик із клумбою посередині, на якій росте велика ялина. Перед центральним входом полум'яніють на клумбах квіти, а березова алея, яка веде до школи, створює затишок, підносить настрій. Я люблю свою вулицю будь­якої кори, але особливо восени. Це час, коли все залите золотом, яке перемежовується з багрянцем. Із вікна мого будинку добре простежується увесь мікрорайон, а легкий вітерець ранньої осені сповнює кімнату пахощами зів'ялого листя.

Йде вперед невеликий гурт людей, хотілиб повернутьись до дому, та дому вже немає...

    Ще здається вчора був дім, було село, була сім*я. Прийшов польський пан тай відібрав землю, ніби по наказу короля має право. Навіщо їм ще та земля. мають велики пожиток. багато землі, грошей, ще білше невільників які працюють за дурно під батогом. Прийшли й до нас в село та ще в інші села і міста заберають все, все що було в багатих і бідних людей.

Поляки-нахаби які зносять все довкола навіть культуру, традиції, звичаї. Була біла хатина стала, біло-червона від людьської крові, була українська церква стала католицька.

1686 рікполяки не бояться нікого й нічого та всеодно має бути якийсь вихід.

   Ще вора був дім, зараз немає хотіли люди миру а дочекались війни, замість весни прийшла зима і зрушилося все. Поясненя цьому є: жадібність, злоба, заздрість наслідок- війна.