7. Виберіть 1 правильну відповідь: I. Державність української мови закріплена у Конституції України стаття:
А) 15;
Б) 20;
В) 10.
II. Норми літературної мови – це:
А) сукупність загальноприйнятих, усталених правил, якими керуються мовці в усному та писемному мовленні;
Б) слова, які вживає вузька група людей, об'єднаних спільними інтересами чи родом діяльності;
В) сукупність специфічних особливостей (фонетичних, морфологічних та лексичних), що не властиві літературній мові, але характерні для усного мовлення населення певної території.
III. В основі сучасної української літературної мови лежить: А) середньополіський діалект;
Б) середньо-наддніпрянський діалект;
В) слобожанський діалект.
IV. Пояснювальна записка оформляється:
А) на вимогу керівника; Б) з власної ініціативи;
В) на запит іншої установи.

Учитель — професія масова. Сотні тисяч учителів працюють з дітьми в нашій країні. Але разом з тим це одна із самих творчих професій. Робота справжнього вчителя не закінчується дзвоником з уроку. Те, що одержують учні в спілкуванні з ним, стає частиною їхньої особистості.  Сьогодні вчити і виховувати дітей, напевно, складніше, ніж колись. Сутужніше стало життя, з'явилося багато нової інформації, багато нової техніки, змінилося ставлення до деяких колишніх цінностей. І в цих умовах зростає роль Учителя. У селі Пархомівка є історико-художній музей, який багато років тому заснував місцевий учитель Панас Федорович Лунєв. Він вважає, що людина повинна мати не тільки розумну голову, але й розумне серце. Жорстокість, підлість, черствість походять від бідності почуттів, від недостатнього виховання мистецтвом.

Велика подяка таким Учителям-ентузіастам! Адже вчитель формує обличчя майбутнього. 

Її розповідь була гарна й сумна водночас.Оленка розповіла, що дідусь Василь втратив свою руку , коли рятував свого молодшого братика від пожежі. Кілька десятків років тому, будинок , де жив дідусь, спалахнув, внаслідок короткого замикання. В цей час там був малий Максим, що грався іграшками.А Василь Іванович вийшов за хлібом до магазину, а коли прийшов , то побачив велике скупчення людей і густу завісу сірого диму перед його будинком.  І він, згадавши , що вдома залишився брат, кинувся рятувати Максима, проте отримав безліч опіків,а ліву руку довелося ампутувати.Певно, нелегко йому довелося.Зате , Василь Іванович й Максим Іванович залишилися вірними друзями й до сьогодні.А дідусь саме чекає на приїзд брата.Цю історію він сам їй розповів, коли дівчинка  допомагала йому по господарству.
   А я от сиджу зараз, і мене огортає водночас відчуття суму й гордості за те, що не врятували дудісеву руку і за те, що ще є на світі хоробрі , самовіддані люди , які не бояться ризикнути власним життям заради життя іншого.
  Примітка.В кінці не дуже гарно вийшло . Можна було б написати про Велику Вітчизняну, проте, я вважаю, що це занадто банально.