8. У якому варіанті при узагальнювальному слові ставимо тире? (Розділові знаки не розставлені)
А Життя прожити не поле перейти.
Б Пронеслася над галявиною ціла зграйка птахів сороки ворони граки.
В На галявині в лісі в полі всюди чується гомін птахів.

► Завдання 9 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, потрібно дібрати відповідник, позна­чений цифрою.
9. Установіть відповідність між реченням та наявністю в ньому пропонованої синтаксичної конструкції (Розділові знаки не роз­ставлені):
А однорідні члени
Б звертання
В вставне слово
Г дві граматичні основи

1 Посуньтеся сестрички мої любі.
2 Оживе ліс і защебечуть птахи.
3 Скоро мабуть почнуться канікули.
4 Він одночасно писав і говорив по теле­фону.
5 Зимове сонечко пригрівало холодну землю.

Пацьорки Галіції

Але ж витворний, вічистій паси через Галіцію, аки веремія цілого світу. Саме тут нігди не було полечності між людьми, бо був ріні між нами, куркулями, і ляхами. Завжди знайдеться тут хороший кумпель, гречний пан і вправна газдиня, що на своєму сніжно-білому обрусі викладе смаколики, що обухають краї Галіції. У старих дерев'яних божьницях ведеться небоженство під проводом ксьондза, чий голос чути до самих небес. Анимуш, який я отримую від запаху верхолок, вистачає на ціле життя. Люди тутай трудяться, мов бджоли у борцях. Я маю пожиттєву алчбу цофатися за розвиток моїх земель.

Значення архаїзмів і діалектизмів:

витворний-пишний

вічистій-вічний

паси-шлях

Галіція-Галичина

пацьорки-намисто

аки-мов

веремія-час

нігди-ніколи

полечність-мир

ріні-берег річки

куркулі-українці, що займались осілим землеробством

ляхи-поляки

кумпель-товариш

гречний-вихований

газдиня-господиня

обрус-скатертина

обухати-овіяти запахом

божьниця-церква

небоженство-служба Божа

ксьондз-священик

анимуш-натхнення

верхолки-квіти

тутай-тут

борці-вулики

алчба-невситиме бажання

цофатися-боротися

Кілька років тому батько приніс додому щось маленьке, і потужне, це кошеня. Подивитися на нового члена сім'ї поспішили бабуся, матуся, молодша сестра. Всі вони почали клопотати про створення умов для цього переляканого живої істоти. Бабуся пожертвувала під підстилку свою маленьку подушечку, мати налила в блюдце молока, сестричка почала підбирати іграшки для кошеняти. Всім була робота. Згодом Васька (так назвали ми кота) вже гордо походжав по кімнаті, знайомлячись з новим житлом. Його сіре хутро з темними смужками на спині і на кінчиках вух переливалося в світлі лампи. Зелені круглі очі з подивом зупинялися на тому чи іншому предметі. І до всього треба було торкнутися кошеняті лапкою з гострими кігтями. Батько з посмішкою кинув на адресу тварин: «Нащадок нубійського кота». Виявляється, що в старовинному Єгипті кішки користувалася неабияким пошаною. П'ять тисяч років тому єгипетські фараони вивозили з Нубії - однієї з найдавніших країн Африки - котів. Поступово цих тварин стали обожнювати. За образу котів навіть могли стратити людину. З Єгипту нубійський кіт потрапив в Південно-Східну Азію, Південну Європу, Індію. Зустрівшись тут з лісовим диким котом, нубійський дав потомство, яке стало предками всіх сучасних свійських котів. Васька став уже дорослим. Він відчуває нашу любов і доброту, даруючи радість спілкування.