8. Укажіть рядки, у яких допущено помилки у вживанні прийменників.
А. Через технічні причини,відповідно до заявок, змагання зі стрільби.
Б. Взяти до уваги, на мою адресу, після повернення.
В. Лікар за освітою, підручник з мови, вистава по замовленню.
Г. Прийшов з школи, у озері, відпустка по хворобі.
Д. Українець за походженням, ракетка для тенісу, підготовлено на продаж.

Я дуже люблю своїх батьків за те, що вони подарували мені життя, виховали в теплоті і турботі, до стати на ноги, навчили і підтримали. Я дуже поважаю їх і маю наміри віддячити своєму татусю і ненці, коли вони вже потребуватимуть моєї до Я ніколи не зможу переоцінити їх роль усвоєму житті, тому що вони віддали все найкраще, що мали - час, любов, доброту, свою радість - мені. Під їх пильним наглядом я навчився не допускати багатьох помилок і дійсно прислухатись до порад близьких. Батьки ніби янголи охоронці вкривають мене від всіх незгод і негараздів, завжди знаходять, як розрадити в хвилини смутку і як розділити зі мною мої радощі, успіхі і досягнення. Я ніколи не забуду рідної святині батька й ненькі і буду мати за найвищу нагороду віддячити їм за все Перш за все,я дякую своїм батькам за те, що вони подарували мені життя, можливість знайти себе в цьому світі і відчути себе потрібним і коханим! Батьки-це фундамент кожної людини, бо саме з батьків починається нове життя, нова історія! Не важливо чи був ти спочатку довгоочікуваним, запланованим або несподіванкою, головне те, що вони взяли на себе таку відповідальність і дали тобі можливість жити, дихати, радіти життю! Мені дуже шкода тих нещасних дітей, від яких відмовилися і залишили в Дітячих  будинках. Це не вина дітей а дурість, безрозсудність, безжалісність і безвідповідальність батьків. А адже вони просто не заслуговують цих дітей! Але я вдячний насамперед Богу за його безцінний дар, Батьків! І не просто батьків, а чудових батьків, які роблять для мене все, що в їхніх силах і навіть більше.

Скопійовано із сайту "Uatvory" http://www.uatvory.ru/2014/05/blog-post_5014.html

"Що означає бути щасливим?" Діалог.

- Привіт, Миколо! Чого сумний такий?
- Привіт, Петро. Я не зумний, я просто замислився.
- І про що ти так замислився?
- Та ось розмірковую, що у моєму творі вчительці не сподобалося. Вона мені і ще кільком учням твори повернула і наказала поміркувати ще. 
- А яка тема?
- "Що означає бути щасливим?"
- Гарна тема. Дай-но твір глянути, може, мені щось спаде на думку.
- Добре, тримай. І чого їй треба? Помилок немає, я перевірив. І написав все чесно...
- Бачу, що чесно. Мені здається, я розумію, чого ти не врахував, коли писав. Ось ти пишеш, що тобі особисто, щоб бути щасливим, потрібно мільйон доларів, і більше нічого. 
- Так. Скажеш, гроші для щастя непотрібні?
- Не скажу, потрібні. Але уяви собі, що у тебе є аж мільярд доларів...
- Ех, як було б гарно!
- ... але ти прикутий до ліжка тяжкою хворобою. Або сліпий. Або втратив когось з близьких. Або...
- Годі, зрозумів. Я не помічаю те, що вже маю, сприймаю це як належне. 
- Так. Не переймайся - ти не один такий. До того ж, ти вже про це замислився, тобто ти вже не такий. 
- Згоден. А тобі що потрібно, щоб відчувати себе щасливим?
- Мені? Мабуть, жити у злагоді з самим собою й світом.
- Так ти філософ, як виявилося... А знаєш, я тебе розумію. І згоден з тобою.
- Дійсно? Мені приємно це чути.
- Дякую за до Тепер я знаю, як виправити твір. Тільки сформулювати залишилося. 
- Нема за що. Бувай!
- Бувай!