8.Установити відповідність між реченнями вираження в них іменної частини складеного присудка.
А Романтична окриленість музики Віталія Кирейка стала напрочуд близькою поетиці української драматургії
(М. Загайкевич).
Б Тут кожний камінь — мій, і кожний подих — мій
(Л. Первомайський).
В Уперше в живопис Врубель увів різноманітні матеріали: скло, гіпс, наклейки з паперу
(Т. Кормакова).
Г Ледар був дуже ласий на чужі ковбаси.
Д Врубель був зачарований кольором, його грою, переливами (Т. Кормакова

1 Іменник.
2 Прикметник.
3 Займенник.
4 Дієприкметник.
5 Фразеологізм.

Односкладне // двоскладне речення

Зупинився═, скинув═ картуз і довго не міг перевести духу═.

- односкладне

Йому так стає жаль═ молодиці!

- односкладне

Глибокі кар’єри, до половини залиті позеленілою водою, завалені═ незібраним каменем.                                                   - двоскладне

Кручі стрімкі═ й високі═.                                          - двоскладне

Нема═ на полі ні орача, ні коня, ні плуга.

- односкладне

А поле навкруги то чорне═, то прозоре-зелене═. - двоскладне

І тепліше стане═ тоді в холоднім привіллі.

- односкладне

__

**! Приклад 3 (Глибокі кар’єри…), вважаю, не зовсім коректний:

його можна визначити як односкладне, так і як двоскладне.

Без верби та калини нема України. Ця відома приказка повною мірою відображає те почесне місце, яке займає в наших серцях прекрасне деревце з пухнастими котиками. Дивлячись на них, на душі відразу стає тепло та легко.

Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців, скажімо, клен, у росіян — берізка, а в українців — верба й калина.

Верба — одне з найулюбленіших дерев у народі. Здавна супроводжує вона людські поселення й оселі. Обсадити вербою ставки й річки — значить укріпити береги, стримати зсуви. В усіх місцевостях України колись поширеними були тини з верболозу.

Здавна криниці переважно копали під вербою, бо вона — природний фільтр усіляких домішок. У річці воду для пиття також брали під цим диво-деревом, а у відро клали вербову дощечку. Це дезінфікує воду, поліпшує її смакові якості.

Верби-красуні над ставом — традиційна прикмета українського села, що повсюдно зображається в усній народній творчості.