Данное предложение является сложным с рядом сочиненных частей, так как содержит два сказуемых и оба подчинены одному главному сказуемому, в результате чего они равноправны и не зависят друг от друга.
Подробное решение:
1. Прежде всего, нам необходимо определить тип связи между частями предложения. Для этого рассмотрим между ними знаки препинания и союзы. В данном предложении нет союзов или других связывающих слов, поэтому это неполное или безсполучниковое предложение.
2. Далее обратим внимание на особенности каждой части предложения:
- "Гаснуть у місті вогні" - это один из сказуемых предложения. Здесь у нас глагол "гаснуть" имеет неопределенную форму в настоящем времени.
- "ніби в безодню моря падають зорі янтарні" - второе сказуемое предложения. Здесь глагол "падають" также имеет неопределенную форму в настоящем времени. Также здесь используется сравнительный союз "ніби", указывающий на сравнение или подобие.
3. После того, как мы выделили сказуемые, нам необходимо определить связь между ними. Здесь оба сказуемых имеют одинаковое значение и выполняют роль однородных членов предложения. Таким образом, мы можем сделать вывод, что это сложное с рядом сочиненных частей предложение.
В итоге, предложение "Гаснуть у місті вогні, ніби в безодню моря падають зорі янтарні" является сложным с рядом сочиненных частей безсполучниковым предложением.
1. Побували на горі (Роман-Кош).
Тут слово "Роман-Кош" вживається як прикладка означувана, а отже знаходиться в називнику однини, тому вибираємо форму "Роман-Кош".
2. Доїхали до станції метро («Хрещатик»).
Тут слово "Хрещатик" вживається як прикладка означувана, а отже знаходиться в називнику однини, тому вибираємо форму "Хрещатик".
3. Зустрілися на вулиці (Лук'янівська).
Тут слово "Лук'янівська" вживається як прикладка означувана, а отже знаходиться в родовому відмінку однини, тому вибираємо форму "Лук'янівської".
4. Місячне сяйво над річкою (Лугань).
Тут слово "Лугань" вживається як прикладка означувана, а отже знаходиться в давальному відмінку однини, тому вибираємо форму "Лугані".
5. У місті (Біла Церква) відвідали дендропарк («Олександрія»).
Тут слова "Біла Церква" і "Олександрія" вживаються як прикладки означувані, а отже знаходяться в місцевому відмінку однини, тому вибираємо форму "Білій Церкві" і "Олександрії".
6. Проїжджали недалеко від міста (Дніпропетровськ).
Тут слово "Дніпропетровськ" вживається як прикладка означувана, а отже знаходиться в родовому відмінку однини, тому вибираємо форму "Дніпропетровська".
7. За катером («Сміливий») летіли чайки.
Тут слово "Сміливий" вживається як прикладка означувана, а отже знаходиться в називнику однини, тому вибираємо форму "Сміливий".
8. Друзі зустрілися в місті (Одеса) на вулиці (Дерибасівська).
Тут слова "Одеса" і "Дерибасівська" вживаються як прикладки означувані, а отже знаходяться в місцевому відмінку однини, тому вибираємо форму "Одесі" і "Дерибасівській".
9. Вірші надруковано в журналі («Однокласник»).
Тут слово "Однокласник" вживається як прикладка означувана, а отже знаходиться в орудному відмінку однини, тому вибираємо форму "Однокласником".
Таким чином, ми визначили форму прикладок і означуваних слів у кожному реченні.
Подробное решение:
1. Прежде всего, нам необходимо определить тип связи между частями предложения. Для этого рассмотрим между ними знаки препинания и союзы. В данном предложении нет союзов или других связывающих слов, поэтому это неполное или безсполучниковое предложение.
2. Далее обратим внимание на особенности каждой части предложения:
- "Гаснуть у місті вогні" - это один из сказуемых предложения. Здесь у нас глагол "гаснуть" имеет неопределенную форму в настоящем времени.
- "ніби в безодню моря падають зорі янтарні" - второе сказуемое предложения. Здесь глагол "падають" также имеет неопределенную форму в настоящем времени. Также здесь используется сравнительный союз "ніби", указывающий на сравнение или подобие.
3. После того, как мы выделили сказуемые, нам необходимо определить связь между ними. Здесь оба сказуемых имеют одинаковое значение и выполняют роль однородных членов предложения. Таким образом, мы можем сделать вывод, что это сложное с рядом сочиненных частей предложение.
В итоге, предложение "Гаснуть у місті вогні, ніби в безодню моря падають зорі янтарні" является сложным с рядом сочиненных частей безсполучниковым предложением.
Тут слово "Роман-Кош" вживається як прикладка означувана, а отже знаходиться в називнику однини, тому вибираємо форму "Роман-Кош".
2. Доїхали до станції метро («Хрещатик»).
Тут слово "Хрещатик" вживається як прикладка означувана, а отже знаходиться в називнику однини, тому вибираємо форму "Хрещатик".
3. Зустрілися на вулиці (Лук'янівська).
Тут слово "Лук'янівська" вживається як прикладка означувана, а отже знаходиться в родовому відмінку однини, тому вибираємо форму "Лук'янівської".
4. Місячне сяйво над річкою (Лугань).
Тут слово "Лугань" вживається як прикладка означувана, а отже знаходиться в давальному відмінку однини, тому вибираємо форму "Лугані".
5. У місті (Біла Церква) відвідали дендропарк («Олександрія»).
Тут слова "Біла Церква" і "Олександрія" вживаються як прикладки означувані, а отже знаходяться в місцевому відмінку однини, тому вибираємо форму "Білій Церкві" і "Олександрії".
6. Проїжджали недалеко від міста (Дніпропетровськ).
Тут слово "Дніпропетровськ" вживається як прикладка означувана, а отже знаходиться в родовому відмінку однини, тому вибираємо форму "Дніпропетровська".
7. За катером («Сміливий») летіли чайки.
Тут слово "Сміливий" вживається як прикладка означувана, а отже знаходиться в називнику однини, тому вибираємо форму "Сміливий".
8. Друзі зустрілися в місті (Одеса) на вулиці (Дерибасівська).
Тут слова "Одеса" і "Дерибасівська" вживаються як прикладки означувані, а отже знаходяться в місцевому відмінку однини, тому вибираємо форму "Одесі" і "Дерибасівській".
9. Вірші надруковано в журналі («Однокласник»).
Тут слово "Однокласник" вживається як прикладка означувана, а отже знаходиться в орудному відмінку однини, тому вибираємо форму "Однокласником".
Таким чином, ми визначили форму прикладок і означуваних слів у кожному реченні.