9. Правильною є відмінкова форма числівника: А. семистами сорока сімома ; Б. семистам сорокам сімом;
В. сімомстам сорока семи ;
Г. сьомастами сорока сімома.
10. Правильними є всі відмінкові форми, крім: А. шістдесяти трьох;
Б. сімдесятьма сьома ;
В. восьмидесятьма чотирма ;
Г. на ста сорока.
11. Помилку допущено у відмінюванні числівника: А. вісьмомастами дев҆яноста шістьма ;
Б. пя҆тистам сімдасяти чотирьом ;
В. на шестистах тридцяти вісьмох ;
Г. чотирьомастами дев҆яноста вісьма .
12. Помилку допущено у відмінюванні числівника: А. дев҆ятьмастами шістдесятьма чотирма;
Б. дев҆ятьомастами шістдесятьома чотирма ;
В. дев҆ятистами шістдесятьма чотирьома;
Г. дев҆ятьмастами шістдесятьома чотирма.
!!

тарас григорович шевченко — не лише відомий поет, але й відомий художник україни. з-під його пензля з'явилося чимало талановитих і неперевершених картин. свій перший автопортрет він намалював у 1840 році, коли стараннями друзів був уже викуплений із кріпацтва і почав навчання в академії мистецтв у петербурзі. його мрія здійснилася — він вільний і буде навчатися живопису!

перед нами молодий шевченко, йому лише 26 років. темне волосся відтінює світлий відкритий лоб, легка привітна усмішка сховалася в куточках губ. погляд очей глибокий і проникливий, у ньому і смуток за пережитим, і сподівання на кращу долю, але водночас трохи підняте підборіддя підкреслює наполегливий і впертий характер. пізніше він напише: «караюсь, мучусь, але не каюсь! »

овал обличчя юного тараса ніби освітлений дивним промінням на темному тлі. юнак, який зображений на картині, ще не знає, яка доля його очікує, тому погляд чистий, привітний. він ще не знає про допити, каземати, в'язниці, солдатську муштру, про заборону писати й малювати. йому зараз віриться, що він врешті вирвався на волю і тепер матиме змогу творити: малярський хист дасть можливість розкритися йому вповні.

це був період, коли майбутній великий поет навіть не здогадувався про своє призначення. та це буде потім, а зараз він радий бачити всіх і вітати на своєму порозі.

- Юначе, підкажіть, будь-ласка, як доїхати до обласної лікарні.

- Я можу провести Вас до тролейбусної зупинки, якщо хочете.

- Дякую, Ви дуже люб’язні.

- Ви, мабуть, уперше в нашому місті?

- Ні, але була тут дуже давно й погано орієнтуюся.

- Вам подобається місто?

- Не дуже. Багато шуму та зайвої метушні.

- Невже й будівлі на цій вулиці не подобаються?

- Будівлі дуже подобаються. Особливо старовинні.

- Так, сучасні будинки одноманітні, серед них небагато цікавого. А ось і потрібна Вам зупинка. Їхати треба п’ятим маршрутом, лікарня якраз на кінцевій зупинці.

- Щиро вдячна Вам! З Вами було приємно поговорити. До побачення!

- Бажаю успіху!

Объяснение: