9. Розставте розділові знаки в реченнях, накресліть до них схеми. ( 1.Після того як промчить велосипедистами нічна зміна в бік заводів і зморена денними клопотами Зачіплянка нарешті поринає в сон і висне над нею з просторів неба місяць зеленорогий собор стоїть над селищами в задумі один серед тиші серед світлої акацієвої ночі що більше навіть на ніч не схожа а на якусь сказати б анти ніч.
2.Вишнево-яблуневі садки ще сьогодні зранку такі змерзлі подобрішали потеплішали й село звеселіло людські обличчя погіднішими стали.
3. Тримаючи в руках серпа на якому вогко зблискувало сонце мати ступала над галузиною струмка і об її ноги билось волоття трави .
4 Граки вмовкли й тепер знову чути як дятел сипнув морзянкою-скоромовкою .
Усе частіше в освітянській спільноті доводиться чути термін «academic integrity» або ж «академічна доброчесність». Шкода, що більшість української молоді просто не розуміє значення цих слів. Годі й мовити про їх впровадження як інструменту забезпечення якості освіти.
Тінейджер із базовими знаннями англійської скаже, що витоки цієї концепції йдуть із заходу. І ця думка не буде хибною, адже в перекладі іменник integrity означає «довершеність, повнота, цілісність». У поєднанні з прикметником academic отримуємо ознаку належності до школи чи університету, процесів навчання та мислення.
Міжнародний центр академічної доброчесності при Ратлендському інституті етики, Університет Клемсон в Південній Кароліні, розробив документ “Фундаментальні цінності академічної доброчесності”. За цим підходом, академічна доброчесність – це відданість академічної спільноти шістьом фундаментальним цінностям: чесності, довірі, справедливості, повазі, відповідальності й мужності.
Порушенням академічної доброчесності вважається:
•академічний плагіат– оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; формою академічного плагіату є самоплагіат, що полягає у відтворенні без посилання на джерело інформації власних раніше опублікованих текстів;
•Фабрикація– фальсифікація результатів досліджень, посилань, або будь-яких інших даних, що стосуються освітнього процесу;
обман– надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;
списування– використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації під час оцінювання результатів навчання;
•Хабарництво– надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі.
Начебто нічого складного. Але чомусь проблема академічної недоброчесності є актуальною для української освіти. Більшість учасників навчального процесу визнають, що прояви нечесності й корупції мають місце, але визнавати їх системними проблемами адміністрації ВНЗ не готові. Основною причиною, безумовно, є необізнаність нашої молоді, хибне розуміння цінностей.
Задля вирішення цих проблем було створено Проект Сприяння академічній доброчесності в Україні (SAIUP project). Його розпочали Американські ради з міжнародної освіти за участі Міністерства освіти і науки України та за підтримки Посольства США. Проект охопив 10 українських університетів – із різних регіонів і з різними характеристиками. Звичайно, для разючих змін цього недостатньо, проте вже сформувалася група студентів, яка чітко розуміє актуальність, цінність та корисність доброчесності загалом, а тим більше академічної, і поширює ці ідеї. Усі ми хочемо в Європу, охоплені ідеєю вестернізації. Та чи можлива вона без фунтаментально важливих змін у ставленні до освіти? Безперечно, ні.
Упродовж років життя Тарас Шевченко залишив нам декілька десятків автопортретів, котрі відрізняються один від одного як технікою малювання, так і створеним образом. Здається, що він весь час пробував зрозуміти сам себе, своє місце в суспільстві, своє ставлення до подій, до людей...Ось дивиться він нас з найпершого авпортрета. А ми на нього. Що хочеться йому сказати? Тарасе, тобі на цьому полотні всього лиш 26 років. І ти уявлення не маєш, якою важкою буде твоя доля, яким тернистим шлях. Шлях, з якого ти не звернеш і від якого не відмовишся, бо не можна відмовитися від власного себе, від ніжної любові до рідної землі, від болю за страждання свого закутого в кайдани неволі народу. Ти ще такий молодий, і незгоди тільки збираються навкруги тебе, щоб на високому чолі мислителя залишити згодом свої сліди. Ти дивишся на нас напружено темними уважними очима, за невеселим виразом котрих стоїть твоє сповнене поневірянь сирітське покріпачене дитинство.. Тоді, коли ти писав цей автопортрет, у тебе був період розквіту надій - тобі купили волю, дали можливість вчитися тому, до чого в тебе був талант - малюванню. Все тільки починалося на тім портеті. Щоб рівно через 20 років завершитися останнім автопортретом. 20 років поламаного життя та повязаних крил. Заборона писати та малювати. Заборона жити і тобі за твій незламний дух та очі, сповнені душі по вінця.
Объяснение: