9. Запишіть речення, розставивши розділові знаки.
1.Старий ще більше насупився але доскіпуватися не став той же чабанський гонор не дозволяв йому бути причепливим лізти не в своє.
2.Землю поважай вона дасть урожай.
3.В хлопця аж мурашки пішли поза спиною маляр видався йому за чарівника.
4.Ураз усе покращало біля мене і ясени з блакитними тінями й зеленим шумом і нагорблена клуня з чотирма вітрами і скрипливі ворота од яких піде в щось гарне моя дорога і маківки, що бринять і бринять на городі і навіть ледачі гарбузи що повдягали різнобарвні сорочки та й лежачи вихваляються ними.

Мова - це обличчя людини. Є навіть таке прислів'я:"Заговори, щоб я тебе побачив". Ми повинні грамотно писати і говорити. А найголовніше шануват та не цуратися своєї мови! Шевченко казав, що інші мови можна вивчити за кілька років, а свою мову потрібно вивчати все життя.
Багато людей від'їжджають в інші країни, і забувають свою мову, свої традиції, та навіть свою рідну країну і батьків. Я хочу вірити, що цього небуде, але все ймовірно!
Якщо б небуло мови, то люди б не могли передевати свої конкретні думки. Отож мова - це доля народу! Люди, любіть свою рідну мову!

Писанка (крашанка) — символ-вшанування могутнього бога Рода, який має здатність перевтілюватися в сокола. У предковічні часи Сокіл-Род зніс яйце, з якого народився Всесвіт. Легенда розповідає: «Була сувора зима. Птиці не встигли вилетіти у вирій, гинули, замерзали. Люди шанували птиць, як Божі створіння, що приносять весну та радість після холодної зими, позабирали всіх птиць, відігріли в себе й тримали в хатах цілу зиму. Стало сильно пригрівати сонце, весна наближалася. Птиці вилетіли з хат і полетіли у вирій. Звідти повернулися і всім принесли писанки та весну. З того часу й стали люди писати писанки.»
Люди вважають. що в писанці зосереджена чарівна магічна сила, яка наділена здатністю приносити добро, щастя.