91. дієприкметник є в кожному реченні, окрім
а. йде весна запашна, квітами перлами закосичена.
б. десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний.
в. ніхто не годен вищі барви вбити, даровані мені святим чуттям.
г. тебе у далеч владно закликає напоєна надіями пітьма.
92. дієприкметниками є всі слова рядка
а. зніяковілий, змужнілий, існуючий
б. упорядкований, виконувана, в’ялий
в. працьовитий, працюючий, опрацьований
г. дрібненький, здрібнілий, подрібнений
93. дієприкметники виділено в усіх словосполученнях, окрім
а. засмаглі діти
б. співаючі хористи
в. прохололий сніданок
г. радісне хлоп’ятко
94. дієприкметник виступає в ролі присудка в реченні
а. омиті росами квітки розтулюють повіки.
б. душа, переповнена щастям, часто буває німа.
в. затуманилась весняна ніч, осяяна цвітом яблуні.
г. 3 уявленням про красу тісно пов’язана гармонія
. 95. дієприкметник виступає в ролі присудка в реченні
а. душа моя у кригу не закута, мов березнева гілка в заметіль.
б. укрита садками ховалась у старому липовому лісі.
в. мов спинився дніпро, передосінніми берегами.
г. простяглася пухка чорна рілля, наповнена спокоєм і надією.
96. дієприкметниковий зворот входить до складу речення
а. на сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло.
б. через вікно зазирнув клапоть неба, присипаний срібним пилом.
в. під дубом зелененьким кінь змордований стоїть.
г. за один рідний звук ладен буваєш заплатити роком життя.
97. дієприкметниковий зворот не треба виділяти комами в реченні (розділові знаки пропущено)
а. усе спить денною працею усе набирається сили.
б. припорошена порохом стерня умлівала від сонця.
в. карпатські гори одягнені в смерекові ліси стоять у німій величі.
г. вона любила холодні осінні ночі наповнені місячним сяйвом.
98. не потребує редагування словосполучення
а. бувші випускники б. діюче законодавство
в. головуючий на зборах
г. ходяча енциклопедія
99. потребує редагування речення
а. ми розмістилися на добре вимощеному возі свіжою травою.
б. невеличка джерина пасіка була обгороджена низьким тином.
в. над усе любив іван гори, ліси, зелені луки, пропахлі роменом.
г. нарівні з вікном тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі акації.
100. безособову дієслівну форму вжито в реченні
а. сад давно підготований до зими.
б. хай буде все небачене побачено.
в. могили самотньо в степу бовваніють!
г. усе заворожене чарами літньої ночі.
Ришки, малий Чіпка нікого не любив (П. Мирний).I ніхто того не чує, не знає, не бачить, опріч Марка маленького (Т.Шевченко).Крім цих прапорів, на довгому держалні маяв ще білий прапор (С. Скляренко).Bін пригостив яблуками всіх дітей, які були в дворі, і дорослих, не виключаючи й самого Степана (В. Шевчук). Тільки на відміну За винятком баби від козака, що не може обійтися без товариства, ворожбитові потрібна самот Hiсть, тиша і спокій (В. Рутківський). Ні небо, ні земля ніколи, навіть у снах, не покидають людини. (М.Стельмах.)
⇒ М. Рильський:
Бо красен труд, хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий
Життя несе у людський світ
І людські родить мови.
(красен, рясен)
⇒ М. Підгірянка:
Спіть, діточки, спіть,
Віченька стуліть!
Дрібен дощик стукотить,
Вікнам казку гомонить...
(дрібен)
Повні нестягнені:
⇒ Т. Шевченко:
Реве та стогне Дніпр широкий.
Сердитий вiтер завива,
Додолу верби гне високi,
Горами хвилю пiдiйма.
⇒ Т. Шевченко:
Ой із-під гори та із-під кручі
Ішли мажі риплючі.
А за ними йде та чорнявая
Та плаче-рида, йдучи.
(чорнявая)