А Б В Г види скЛАДнопІДРЯдних РЕЧЕНЬ
З'ясувальна підрядна частина е в реченні
A Києвом поповзли чутки, ніби архітектор звів дивний будинок на спомин про
дочку (С. Цалик).
Б Але ж відомо, що значна частина валів споруджувалася раніше (М, Федорен
ко).
B Єв Україні символи, у яких вишивка відіграє важливу роль (3 енциклопеді).
Г За лісом, що темнiв на схилі гори, спалахнула пожежа (Д. Ткач).
1
2
2 з'ясуйте, який вид підрядної частини відповідає кожному фрагменту складного
речення (один вид е зайвим).
Фрагмент речення
Вид підрядної частини
1 Коли закінчилася вистава, тоді...
А обставинна часу
2 Ми запам'ятали той час, коли...
Б означальна
3 Коли хочеш мати гарні оцінки, то...
В обставинна причини
4 Із повідомлення старшокласники дізна-
Гобставинна умови
лися, коли...
Дз'ясувальна
4
З
А Б В Г
Складнопідрядне речення з ОЗНАЧАЛьною підрядною частиною утвориться, якщо до
частини «Я йду до озера... » додати фрагмент
А ...щоб покупатися й наловити рибу.
Б ...коли ще тільки починає світати.
...тому що хочу відпочити від галасу міста.
г ...біля якого люблять відпочивати дачники.
В
Речення «Гріш збережений не гірший від гроша, заробленого працею» (Чеське прислів'я)
можна замінити синонімічним складнопідрядним такого виду:
А Б В
A з означальною підрядною частиною
Б зі з'ясувальною підрядною частиною
з підрядною частиною місця
з підрядною частиною часу
В
5 Складіть речення за схемою: [( ), .
Жили себе дед да баба, а у них была курочка да петушок. Дед с бабой померли, а петушок и курочка все без них поели — и бобочки и все дочиста. Сели на насесте. Петушок: “Кукареку!” — схватил камешек, да и подавился. Вот курочка плакала-плакала, побежала потом к морю воды просить:
- Море, море, дай воды!
- Зачем воды?
- Петушку воды:
Лежит петушок на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.
А море говорит:
- Ступай к волу, пускай рог даст! Она и пошла, просит:
- Вол, вол, дай рог!
- Зачем рог?
- Морю рог: море воды даст.
- А зачем вода?
- Петушку вода:
Лежит петушок на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.
А вол и говорит:
- Так ступай к кабану: пускай клык даст!
- Кабан, кабан, дай клык!
- Зачем клык?
- Волу клык: вол рог даст.
- Зачем рог?
- Морю рог: море воды даст.
- А зачем вода?
- Петушку вода:
Лежит петух на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.
- Так ступай к дубу: пускай желудь даст! Вот курочка и пошла:
- Дуб, дуб, дай желудь!
- Зачем желудь?
- Кабану желудь: кабан клык даст.
- Зачем клык?
- Вол рог даст.
- Зачем рог?
- Море воды даст.
- А зачем вода?
- Петушку вода:
Лежит петух на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.
- Так ступай к девке: пускай нитки даст! Вот курочка пришла и говорит:
- Девка, девка, дай ниток!
- Зачем нитки?
- Дубу нитки: дуб желудь даст.
- Зачем желудь?
- Кабану желудь: кабан клык даст.
- Зачем клык?
- Волу клык: вол рог даст.
- Зачем рог?
- Морю рог: море воды даст.
- А зачем вода?
- Петушку вода:
Лежит петух на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.
- Так ступай, — говорит, — к бабе: пускай масла даст!
- Баба! Баба, дай масла!
- Зачем масло?
- Девке масло: девка ниток даст!
- Зачем нитки?
- Дубу нитки: дуб желудь даст.
- Зачем желудь?
- Кабану желудь: кабан клык даст.
- Зачем клык?
- Волу клык: вол рог даст.
- Зачем рог?
- Морю рог: море воды даст.
- А зачем вода?
- Петушку вода:
Лежит петух на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.
- Так ступай ты к липе: пускай липового цвету даст!
Она и пошла.
- Липа! Липа, дай цвету!
- Зачем тебе цвет?
- Бабе цвет: баба масла даст.
- Зачем масло?
- Девке масло: девка ниток даст.
- Зачем нитки?
- Дубу нитки: дуб желудь даст.
- Зачем желудь?
- Кабану желудь: кабан клык даст.
- Зачем клык?
- Вол рог даст.
- Зачем рог?
- Морю рог: море воды даст.
- Зачем вода?
- Петушку вода:
Лежит петух на горе
И не дышит,
Только хвостиком
Все колышет.
Дала ей липа липового цвету, баба за липовый цвет масла, девка ниток, дуб за нитки желудь, кабан за желудь клык, вол за клык рог, а море за рог воду дало.
Вот напоила курочка петушка, да и живут себе, хлеб жуют и постолом* добро возят.
Літом у селі на ганку,
Ледарь-кіт дрімає зранку.
Аж геть, гомін, ґвалт і гам,
Щось десь трапилося там.
Відкриває потихеньку,
Ліве око і близенько,
Бачить бійку двох хвальків,
Сірих грязних горобців.
“Я сміливіший за тебе,
на землі я, чи у небі,
всіх порву я мов собака”-
каже перший розбишака.
“Де тобі, я сам хоробрий,
не знайти по самий обрій
з ким зрівнятись міг би я”-
друге каже гороб’я.
Захвативши їх в охапку,
Бійці кіт поставив крапку,
Пощастило малюкам,
Розбишакам і хвалькам.
Врятувались від зубів,
Та позбулися хвостів.
Ось про що розмова, діти,
Так у світі треба жити,
Щоб тебе не за словами
цінували, а ділами.
Так от любі небудьте розбишаками!