Літо - це дивовижна пора року. Діти просто обожнюють літо за те, що у школіу цей час найдовші канікули, що тривають три місяці. Стоїть чудова погода, світить сонце. Літні дні довгі і теплі, тому можна проводити багато часу на свіжому повітрі, купатися у морі або в річці, виїжджати в ліс або парк на пікнік, або просто грати з друзями на вулиці, кататися на велосипеді або роликових ковзанах і т.д. Окрім того, влітку можна ласувати різноманітними ягодами, овочами та фруктами. Літо – це моя улюблена пора року!
Скільки сягає око, усе навколо вкрите кригою. Часом ця крижана пустеля нагадує розбурхане море, хвилі якого раптом скам’яніли, замерли. Це порівняння викликають мільйони торосів — крижин, що стирчать поламаними скелями в кілька метрів заввишки. Іноді серед цих торосистих полів попадаються чималі прогалини абсолютно рівної криги. Здається, що це аеродроми, які готувала сама природа.
На одному з крижаних аеродромів, у самому серці цієї пустелі, підносилася невеличка хатина, побудована людського рукою. Стіни й покрівля хатини блискотіли під місячним сяйвом. Хатина була збудована з криги. Поруч стояв намет, а біля нього — якась коробка й тичка з флюгером (За М. Трублаїні).
Объяснение:
Літо - це дивовижна пора року. Діти просто обожнюють літо за те, що у школіу цей час найдовші канікули, що тривають три місяці. Стоїть чудова погода, світить сонце. Літні дні довгі і теплі, тому можна проводити багато часу на свіжому повітрі, купатися у морі або в річці, виїжджати в ліс або парк на пікнік, або просто грати з друзями на вулиці, кататися на велосипеді або роликових ковзанах і т.д. Окрім того, влітку можна ласувати різноманітними ягодами, овочами та фруктами. Літо – це моя улюблена пора року!
Скільки сягає око, усе навколо вкрите кригою. Часом ця крижана пустеля нагадує розбурхане море, хвилі якого раптом скам’яніли, замерли. Це порівняння викликають мільйони торосів — крижин, що стирчать поламаними скелями в кілька метрів заввишки. Іноді серед цих торосистих полів попадаються чималі прогалини абсолютно рівної криги. Здається, що це аеродроми, які готувала сама природа.
На одному з крижаних аеродромів, у самому серці цієї пустелі, підносилася невеличка хатина, побудована людського рукою. Стіни й покрівля хатини блискотіли під місячним сяйвом. Хатина була збудована з криги. Поруч стояв намет, а біля нього — якась коробка й тичка з флюгером (За М. Трублаїні).