Відповідь:
Пояснення:
1) Над долиною стелився туман, а над головою бабусі Галі падало листя - золотаві сльози осені.
2) Як батько, я повинен бути мужнім чоловіком з теплотою у серці.
3) А ось і він, Львів, чарує наші серці історичною мелодією.
4) Між усіма цими людьми були і львів'яни - справжні українці і патріоти.
5) Шумлять ліси, діти мої зелені
6) Людмила, мати моя, була жінкою з непростою долею.
7) Має від досить смішне прізвище - Звернигора
8) Соняшник, друг мій золотий, довго прикрашав бабусин город
9) Всміхнулась йому, садівникові, доля щедра
1. Трапиться слово зрадливе - геть його, сину, гони! (Б. Олійник).
2. Ти посадиш деревину - знадобиться у віках
3. Хай у час останній свій про сина спокійно я
подумаю: людина! (З тв. М. Рильського).
4. Було і буде так у всі часи: любов, як сонце, світу відкриває безмежну велич людської краси (В. Симоненко).
5. Просив тебе, повчав тебе давно: не смій губити часу дорогого (О. Підсуха).
6. Люблю людей землі моєї, бо й я землі моєї син (В. Сосюра).
7. Отакий і рости, сину, цікавий до всього: життя треба знати (А. Головко).
8. Знаю, знаю: від рідного краю в світі кращого краю нема (П. Дорошко).
9. Коли мені підхлібний тисне руку - тікаю геть від нього сам не свій (Д. Павличко).
Объяснение:
Відповідь:
Пояснення:
1) Над долиною стелився туман, а над головою бабусі Галі падало листя - золотаві сльози осені.
2) Як батько, я повинен бути мужнім чоловіком з теплотою у серці.
3) А ось і він, Львів, чарує наші серці історичною мелодією.
4) Між усіма цими людьми були і львів'яни - справжні українці і патріоти.
5) Шумлять ліси, діти мої зелені
6) Людмила, мати моя, була жінкою з непростою долею.
7) Має від досить смішне прізвище - Звернигора
8) Соняшник, друг мій золотий, довго прикрашав бабусин город
9) Всміхнулась йому, садівникові, доля щедра
1. Трапиться слово зрадливе - геть його, сину, гони! (Б. Олійник).
2. Ти посадиш деревину - знадобиться у віках
3. Хай у час останній свій про сина спокійно я
подумаю: людина! (З тв. М. Рильського).
4. Було і буде так у всі часи: любов, як сонце, світу відкриває безмежну велич людської краси (В. Симоненко).
5. Просив тебе, повчав тебе давно: не смій губити часу дорогого (О. Підсуха).
6. Люблю людей землі моєї, бо й я землі моєї син (В. Сосюра).
7. Отакий і рости, сину, цікавий до всього: життя треба знати (А. Головко).
8. Знаю, знаю: від рідного краю в світі кращого краю нема (П. Дорошко).
9. Коли мені підхлібний тисне руку - тікаю геть від нього сам не свій (Д. Павличко).
Объяснение: