А що, коли я й справді лісова мавка запитала дівчина грайливо. 2. Скільки

кілометрів до міста запитав мене супутник. 3. Богдан розсміявся Що ж я вам дам, коли

маю тільки один пейзажний вірш. 4. І я зважився Дідусю, а ви візьмете мене з собою в

море. 5. То правда згодився дідусь Генеральського чину безвусим не доскочиш. 6. А мені

жаль дерев рубати. Хай би росли зітхнув Андрій. 7. Іх ти ж, сосна яка вигналась задрав

угору голову Микола. 8. Яка краса! вигукнула мати. 9. Чого зажурився, мій любий

козаче? питає дівчина вродлива. 10. І гукнуло військо хором Ми готові йти до бою! 11.

Судді звертаються до кривдника Ну, братику, говори, чи правда те, що товариш на тебе

каже? 12. Тут всі четверо до нього ть нам ть! Як пройти в оту країну, роз-

кажіть нам, розкажіть? 13. Хто знайшов колосок? спитав півник. 14. Казав пан Кожух дам.

15. Ось де місце для твердині! з уст зірвалися слова. 16. І твердиня тут постане! князь ​

Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.

І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.

Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.

Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.

Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !

Ми з сім'єю вирішили піти на відпочинок, але не знали яке місце вибрати і що взяти. Ми рішили перебрати усі речі і вибрати лише ті які підійдуть. Але нажаль вибір був складний. Згодом ми вірішили , що поїдимо в парк. І коли ми вже зібрались неожидано пішов дощь. І ми вже думали, що відпочинок не вдасться. Дощь закінчився - виглянуло сонечко. Ми гуляли по парку, їли морозиво, каталися на антракционах. Було дуже весело. Ми навіть не замічали як летів час. Але нажаль вже час повертатися додому. Ми чекали автобус. І коли ми вже сіли в автобус, то цілу дорогу розмовляли, як було весело. Ми вирішили, що  в наступні вихідні ми знову туди поїдемо. І побачимо ще більше цікавого.