-Привіт! -Привіт! - Привіт! -Як справи? Ти знаєш , що ми завтра їдемо на екскурсію в місто. - Все добре,а в тебе. Ні я не знала, дякую що сказала. - В мене теж все добре. Будь ласка. - Ти не знаєш, що нам задали з Української літератури? - Знаю, вивчити вірш "Думи мої, думи мої". - Дякую, а ти вже вивчила? - Так ще вчора. Я сьогодні взяла в бібліотеці дуже цікаву книгу. - А яку книгу? - Книга Фернанду Намора "Життя Потайки". - Дасиш мені почитати коли закінчиш? - Так, звісно, але спочатку я віднесу книгу в бібліотеку і скажу, що ти береш книгу собі. - Добре. А про що в цій книзі розповідається? - Там розповідається про одного чоловіка. ВІн був одружений , але в шлюбі він був нещасливий і шукає розради в таємних зустрічах із Жазінтою, але я тобі не буду все розповідати бо тобі не буде цікаво читати. - Так, ти права , але я бачу що книга цікава. - Книга дуже цікава. - До зустрічі! - До зустрічі!
У нашому місті багато модних магазинів, салонів, де можна одягтися з голови до ніг (якщо, звичайно, є гроші) і виглядати сучасно. Можна зробити стильну зачіску — і ти начебто ідеш у ногу з часом. Але я не випадково написав "начебто". Усе це тільки зовнішній бік справи. Звичайно, елегантно одягнена, доглянута людина привертає до себе увагу оточуючих. Однак тільки грамотна мова, вміння вести розмову відразу ж дадуть твоєму співрозмовнику зрозуміти, що він має справу не з пустою, а дійсно із сучасною людиною, яка знає собі ціну. А ці якості в магазині, або відвідуючи перукарню, на жаль, не придбаєш. Сучасна людина — це стан душі, мислення. Воно досягається шляхом завзятого навчання, роботи над собою. Зрозуміло, що духовність сучасної людини закладається в школі. Саме тут вона одержує перші знання і уявлення про життя. Деякі мої однолітки вже зараз знають, ким би вони хотіли бути. Вони вивчають іноземні мови, комп'ютер, багато читають. І, звичайно, чимало часу проводять у спортзалі. Я думаю, ті, хто прагне відкрити для себе щось нове, і є сучасні люди.
-Привіт!
- Привіт!
-Як справи? Ти знаєш , що ми завтра їдемо на екскурсію в місто.
- Все добре,а в тебе. Ні я не знала, дякую що сказала.
- В мене теж все добре. Будь ласка.
- Ти не знаєш, що нам задали з Української літератури?
- Знаю, вивчити вірш "Думи мої, думи мої".
- Дякую, а ти вже вивчила?
- Так ще вчора. Я сьогодні взяла в бібліотеці дуже цікаву книгу.
- А яку книгу?
- Книга Фернанду Намора "Життя Потайки".
- Дасиш мені почитати коли закінчиш?
- Так, звісно, але спочатку я віднесу книгу в бібліотеку і скажу, що ти береш книгу собі.
- Добре. А про що в цій книзі розповідається?
- Там розповідається про одного чоловіка. ВІн був одружений , але в шлюбі він був нещасливий і шукає розради в таємних зустрічах із Жазінтою, але я тобі не буду все розповідати бо тобі не буде цікаво читати.
- Так, ти права , але я бачу що книга цікава.
- Книга дуже цікава.
- До зустрічі!
- До зустрічі!
Сучасна людина — це стан душі, мислення. Воно досягається шляхом завзятого навчання, роботи над собою. Зрозуміло, що духовність сучасної людини закладається в школі. Саме тут вона одержує перші знання і уявлення про життя.
Деякі мої однолітки вже зараз знають, ким би вони хотіли бути. Вони вивчають іноземні мови, комп'ютер, багато читають. І, звичайно, чимало часу проводять у спортзалі. Я думаю, ті, хто прагне відкрити для себе щось нове, і є сучасні люди.